Структура соціологічного знання
Соціологія - наука комплексна. Має трьохрівневу структуру:
1 рівень - теоретична соціологія;
2 - спеціальні соціологічні теорії (соціологія середнього рівня);
3 - емпірічні соціологічні дослідження.
Теоретична соціологія - це багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз*яснення та інтерпретації загальгних аспектів соціального розвитку суспільства. Протягом історичного розвитку суспільства було вироблено багато різноманітних концепцій, що пояснювали специфіку закономірності розвитку людського суспільства. Ці концепції відбивали, з одного боку, вже досягнений рівень соціальних наук, з іншого боку - специфіку підходу тих чи інших вчених до пояснення тих чи інших явищ. Спеціальні соціологічні теорії - області соціологічного знання, котрі мають своїм предметом дослідження відносно самостійні і специфічні підсистеми суспільного цілого (етносоціологія, соціологія молоді, міста тощо), відносини і окремі сфери життєдіяльності (соціологія праці, побуту, соціальна психологія тощо), інститути (соціологія громадської думки, соціологія сім*ї, освіти тощо), процеси (соціологія організації, конфліктологія тощо) - тобто галузеві знання. Емпірічні соціологічні дослідження являють собою методи та технології збору соціальної інформації - встановлення та узагальнення соціальних фактів посередництвом прямої або непрямої реєстрації подій, характерних для вивчення соціальних явищ та процесів.
Досить поширеним у сучасній соціології є підхід до струк-турування соціологічного знання з позицій мети та завдань дослідження, згідно з яким виокремлюють:
• фундаментальну соціологію, що спрямована на побудову лише теорії, методології, на подальший розвиток власне науки соціології;
• прикладну соціологію, спрямовану на вирішення практичних завдань, які стоять перед суспільством, і вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення функціонування суспільних механізмів.
Широко відомим є також підхід до структури соціології з погляду методів і рівня отриманого знання, згідно з яким виокремлюють:
• теоретичну соціологію, що спрямована на вивчення сутності суспільства, закономірностей його функціонування з пріоритетним значенням класифікації, систематизації, узагальнення, абстрагування тощо;
• емпіричну соціологію, котра має на меті збір і накопичення фактичного матеріалу, аналіз документів, статистики, спостереження тощо.
За предметом вивчення розрізняють:
• макросоціологію, спрямовану на вивчення суспільства як цілісного організму чи певних його складових (увага зосереджена на дослідженні структурних компонентів суспільства, великих соціальних груп, світових систем тощо);
• мікросоціологію, що спрямована на вивчення буденного життя людини в її найближчому оточенні (у центрі уваги -міжособистісні взаємодії людей із акцентом на дослідженні особливостей поведінки, мотивацій, спілкування тощо).
Також соціологія підрозділяється на:
соціологія особистості
соціологія сім’ї
соціологія молоді
соціологія міста
соціологія села
соціологія класу, стану
соціологія нації
соціологія конфлікту
соціологія соціальних відхилень
соціологія культури
соціологія політики
соціологія праці і управління
соціологія дозвілля
соціологія виховання
соціологія освіти