шпаргалка

Об*єкт та предмет соціології

[ Назад ]
Вони є взаємопов*язаними, але не тотожні. В кожній з суспільних наук людина є об*єктом, але кожна наука має свій предмет. Об*єктом соціології є певна соціальна реальність. Соціологія - наука про становлення, розвиток та функціонування соціальних спільнот, процесів та відносин, а також про шляхи, форма та методи реалізації їх усіх. Навіть зараз багато вчених розуміють то широко. Фундатор соціології О. Конт вважав, що соціологія - то позитивна наука про суспільство. Дюркгейм називав предметом соціології соціальний факт, але категорія "соціальний" у нього визначалась як "колективна". Макс Вебер вважав соціологію наукою про соціальну поведінку, яку вона прагне зрозуміти та тлумачити. Основна категорія соціології - це спільнота. Позаяк в спільності наявні усі відносини, властиві і індивіду, і суспільству. Соціальна спільнота - це не проста сума індивідів і не будь-яка група людей, а більш чи менш усталене соціальне утворення, суб*єкти якого об*єднані спільним інтересом і знаходяться у взаємодії між собою.

Що ж є об’єктом і предметом наукового пізнання соціології? Чи співпадають предмет і об’єкт соціології? Ні не співпадають. Об’єкт будь якої науки є те, на що спрямовано процес дослідження, а сфера предмета – ті сторони, зв’язки і відносини, що становлять об’єкт вивчення, дослідження. Об’єкт соціології, як і інших суспільних наук – соціальна реальність, а тому соціологія – наука про реальне суспільне життя, суспільство. Але ще не досить для визначення предмета соціології. Це лише визначення об’єкта дослідження, що часто співпадає з об’єктом інших суспільних наук ( історія, етнографія, право, філософія). Соціологія – наука про цілісність суспільних відносин суспільства як цілісного організму, соціальну систему, соціальні спільності, явища, процеси та їх механізми дії та взаємодії.

Природно об’єктом соціології і є певна сфера діяльності соціальних спільностей та соціальні процеси, їх механізми дії та взаємодії, що мають відносну завершеність і цілісність. Адже, відомо, різними об’єктами наук виступають природа та суспільство, що відповідно визначається природничими та соціально - гуманітарними галузями знань. Кожний з об’єктів теж розчленовується науками на окремі частини, фрагменти, що стають їх предметами.

Питання про співвідношення об’єкту та предмету соціології як науки полягає в тому, як розуміти суспільство, процес його функціонування та розвитку цивілізації людства, певний ступінь соціального суспільного прогресу. Справа в тому, що основна хиба розуміння суспільства як цілісної соціальної системи полягає в тому, що суспільство виводиться у вигляді базису та надбудови, сукупність економічної, соціальної та політичної і духовної сфер. Але тут – то випадають з поля зору теорії про суспільство і насамперед , найважливіший, головний об’єкт суспільних відносин соціальних дій і соціальних процесів – людина, її потреби, інтереси, ціннісні орієнтації. Втім, історія не є що інше, як діяльність людини, що реалізує свою мету. Зведення її до взаємодії базису та надбудови, змагання різних соціально – економічних систем, ступенів розвитку цивілізації приречує на абстрактне, одномірне бачення суспільства, на безальтернативний погляд на його розвиток. Тут-то й криються джерела економічного визнання і ігнорування особи і загальнолюдських цінностей, заперечення світу культури. Тут-то і важливо визначити суспільство як сукупність соціальних спільностей, верств, груп, індивідів, а саму історію як діяльність людей які ставлять метою досягнення певних, реальних результатів. Люди ж завжди і постійно ставлять найрізноманітніші цілі, певну мету і керуються ними у своєму житті. Саме мета, інтереси є специфічною рисою діяльності людини. Доцільна діяльність включає багато різноманітних ,органічно зв’язаних між собою елементів. Свідома діяльність через внутрішній зміст має і суперечливий і динамічний характер. Це проявляється на сам перед, в тому що люди, одержавши певний результат, досягають реальних можливостей для вільної і плідної діяльності, коректують на їх основі свою наступну діяльність з тим ,щоб досягнуте максимально співпало з бажанням. Відбувається , хоча і в край суперечливо, історичний процес раціоналізації діяльності людей. Ідея раціональності знайшла обґрунтування і розвиток в працях багатьох мислителів, які поєднували перехід до високого ступеня розвитку суспільства з вирішенням суперечностей між стихійністю та свідомістю.

КАТЕГОРИИ:

Network | английский | архитектура эвм | астрономия | аудит | биология | вычислительная математика | география | Гражданское право | демография | дискретная математика | законодательство | история | квантовая физика | компиляторы | КСЕ - Концепция современного естествознания | культурология | линейная алгебра | литература | математическая статистика | математический анализ | Международный стандарт финансовой отчетности МСФО | менеджмент | метрология | механика | немецкий | неорганическая химия | ОБЖ | общая физика | операционные системы | оптимизация в сапр | органическая химия | педагогика | политология | правоведение | прочие дисциплины | психология (методы) | радиоэлектроника | религия | русский | сертификация | сопромат | социология | теория вероятностей | управление в технических системах | физкультура | философия | фотография | французский | школьная математика | экология | экономика | экономика (словарь) | язык Assembler | язык Basic, VB | язык Pascal | язык Си, Си++ |