шпаргалка

Перша та Друга українсько-більшовицька війна 1917-1919 рр

[ Назад ]

Друга фаза українсько-радянської війни розпочалася під час антигетьманського

повстання, очолюваного Директорією УНР. 17. 11. 1918 у Москві створено

Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України, який з допомогою армії на чолі з

В. Антоновим-Овсієнко, Й. Сталіном і В. Затонським, без оголошення війни, у

грудні 1918 почав з Курська наступ на Україну. Проти цієї агресії Директорія

вислала радянському урядові ноти протесту (31.12.1918, 3, 4 і 9.1.1919), на які

не одержала відповіді, тоді вона 16.1.1919 оголосила війну радянській Росії. На

той час українські військові сили складалися з регулярних формацій: Корпус

Січових Стрільців, Запорізький корпус, а також з недисциплінованих повстанських

загонів, якими командували політично нейтральні отамани (Н. Махно, М. Григоріїв,

Ангел, Зелений та ін.), які часто переходили на бік більшовиків. Впродовж грудня

1918 — січня 1919 більшовицькі війська, за співпраці деяких отаманів, зайняли

Лівобережжя, а 5.2.1919 підійшли до Києва, і український уряд знову був

примушений залишити столицю. У лютому 1919 більшовики повели подвійний наступ:

на півночі по лінії Мозир-Коростень, Лунинець-Сарни-Рівне, намагаючись відтягти

відділи Армії УНР від УГА, і на півдні з району Кременчук-Катеринослав через

Знам'янку на Бірзулу-Жмеринку, з метою ізолювати українські військові частини

від десанту Антанти. На цьому відтинку Армія УНР зазнала поразки, бо в певний

момент отаман М. Григоріїв, незадоволений поступливістю Директорії супроти

Антанти, перейшов на більшовицький бік. Третя більшовицька група повела наступ з

Києва в напрямі Бердичів-Козятин-Жмеринка, щоб не допустити з'єднання між

північними і південними частинами Армії УНР.

У березні 1919 військо УНР перейшло в контрнаступ, завдаючи відчутних ударів

більшовикам у районі Бердичів-Козятин-Житомир і підступаючи аж під Київ. Цей

стратегічний маневр Армії УНР унеможливлював спробу більшовиків прорватися через

Румунію на Угорщину для допомоги військовим частинам Бели Куна, які захопили

владу в Угорщині. У квітні 1919 більшовики скористалися з відходу військ

Антанти, щоб наступом на сер. відтинку на Жмеринку відтяти українську південну

групу від решти Армії УНР; через непослух отамана О. Волоха ця група мусила

16.4.1919 перейти Дністер, де румуни її роззброїли, і тільки пізніше через

Галичину дістатися на Волинь. У руках української влади залишилася значно

звужена територія і смуга, завширшки 40-50 км на південно-західній Волині в

районі Дубного-Бродів.

Спроба перевороту отамана В. Оскілка (19. 4. 1919) ослабила також північний

антибільшовицький фронт на Волині. Тоді ж у настроях населення з'явилися певні

зміни. Антиукраїнська політика радянського уряду УРСР та жорстокі реквізиції

більшовицького війська викликали обурення серед селян, які поповнювали лави

повстанців, вороже наставлених до більшовицької влади. За таких обставин навіть

антирадянська незалежна УСДРП створила свій революційний комітет, яким збройно

виступила проти російських більшовиків. У травні 1919 більшовики скористалися з

наступу поляків у районі Луцька, (чим була ослаблена Північна група Армії УНР),

щоб наступом з півночі й південного сходу захопити Рівне, Шепетівку, Проскурів,

Кам'янець-Подільський. За таких обставин Армія УНР, уклавши перемир'я з поляками

(24.5.1919), реорганізувалася у складі 4 військових груп: Січових Стрільців,

Запорізьку, Волинську й Південно-Східну, охоплюючи разом близько 15 000 бійців і

на початку червня зручним наступом витиснула більшовиків з південно-західного

Поділля, звільнивши Кам'янець-Подільський, який став тимчасовим осередком

українського уряду. В кінці червня — на початку липня більшовики знову здобули

втрачену територію, захопивши Проскурів (5.7.1919) і підійшовши до Кам'янця.

Однак в середині липня, зміцнившись повстанським загоном Ю. Тютюнника (рештки

загону Григор'єва), що пробився крізь зону, контрольовану більшовиками, Армія

УНР відтиснула більшовиків за лінію Городок — Ярмолинці — Шаргород — Дунаївці —

Нова Ушиця — Вапнярка.

Після переходу УГА за Збруч (16-17. 7. 1919) у серпні 1919 почався спільний

похід Армій УНР і УГА проти більшовиків під командуванням генерала М. Юнакова і

В. Курмановича. Об'єднані армії в числі 85 000 бійців і близько 15 000

українських повстанців наступали на Київ й Одесу; після завзятих боїв на

Подільському відтинку вони зайняли Вінницю (12.8), Хмельник, Янів, Калинівку,

Старокостянтинів (14.8), згодом Бердичів (19.8), Житомир (21.8), і 31.8

українські частини сер. відтинку увійшли у Київ. Однак, у той самий час до Києва

увійшла і Добровольча Армія А. Денікіна. Щоб не допустити до конфлікту з ними

українські частини залишили Київ. Із суперництва між українцями і денікінцями

скористалися більшовики, які перекинули свою 14 армію з оточення в районі

Катеринослав-Ольвіопіль через Сквиру до Житомира. Конфлікт з Денікіном був

викликаний розбіжностями між командуванням УНР і УГА, ситуацію ще ускладнила

епідемія тифу. УГА підписала сепаратну угоду з Денікіном (6.11.1919). У цей час

радянські війська почали захоплювати Правобережжя, яке перед тим здебільшого

було окуповане Денікіном, а на заході поляки окупували рештки території під

владою УНР. Армія й уряд УНР, опинившись в кінці листопада в оточенні

більшовиків, поляків і денікінців, вирішили на нараді в Чорториї (4. 12. 1919)

припинити регулярну військову дію, натомість продовжувати боротьбу партизанським

способом у запіллі більшовиків і денікінців.



КАТЕГОРИИ:

Network | английский | архитектура эвм | астрономия | аудит | биология | вычислительная математика | география | Гражданское право | демография | дискретная математика | законодательство | история | квантовая физика | компиляторы | КСЕ - Концепция современного естествознания | культурология | линейная алгебра | литература | математическая статистика | математический анализ | Международный стандарт финансовой отчетности МСФО | менеджмент | метрология | механика | немецкий | неорганическая химия | ОБЖ | общая физика | операционные системы | оптимизация в сапр | органическая химия | педагогика | политология | правоведение | прочие дисциплины | психология (методы) | радиоэлектроника | религия | русский | сертификация | сопромат | социология | теория вероятностей | управление в технических системах | физкультура | философия | фотография | французский | школьная математика | экология | экономика | экономика (словарь) | язык Assembler | язык Basic, VB | язык Pascal | язык Си, Си++ |