Охарактеризуйте здобутки і прорахунки української революції 1917-1920 рр
Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР), також Центральна Рада — спершу
загальноукраїнський центр, що об'єднував політичні, громадські, культурні і
професійні організації; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу —
революційний парламент України, який керував українським національним рухом.
Період дії: 4 (17) березня 1917 — 28 квітня 1918.
29 квітня 1918 за підтримкою німецьких військ відбувся переворот, який
проголосив генерала П.Скоропадського гетьманом Української Держави. Своєю
грамотою гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а видані ними закони
скасував.
За весь час існування УЦР її головою був М. Грушевський, а у 1918 р. його
заступниками були С. Веселовський, М. Шраг, А. Ніковський, Ф. Крижанівський,
секретарями М. Єреміїв, М. Чечель, А. Постоловський, Я. Левченко, Є. Онацький,
Л. Чикаленко. За час УЦР діяли кількакратно змінені уряди під проводом В.
Винниченка (28 червня 1917 р. — 30 січня 1918 р.) і В. Голубовича (30 січня 1918
р. — 29 квітня 1918 р.).
Засідання УЦР (Малої Ради) відбувалися у будинку Педагогічного Музею на
ВеликоВолодимирській вулиці, а пленарні сесії УЦР у Троїцькому Народному Домі
(театрі М. Садовського). Органом УЦР були «Вісті з Української Центральної
Ради»; а уряду УНР «Вісник Генерального Секретаріату УНР» (виходив з листопада
1917 р.).