шпаргалка

Антифашистський рух опору: діяльність ОУН-УПА та радянських партизанських

[ Назад ]

загонів

Польсько-радянська війна 1920 - війна між Польщею і Українською Народною

Республікою, з одного боку, і РСФРР та Українською Соціалістичною Радянською

Республікою, з другого, у квітні-жовтні 1920. Це була спроба радянської армії

прорватися через Польщу до Німеччини, щоб захопити її та звідти понести

соціалістичну революцію по всьому світу.

Згідно з умовами Варшавського договору 1920 уряд Юзефа Пілсудського відмовився

від претензій поширюватися до кордонів Речі Посполитої 1772 р. (тобто до першого

поділу Речі Посполитої) і визнав територію Надніпрянської України, що була

окупована більшовицькими військами, за УНР. Військова конвенція 24.4.1920 між

УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за

визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід. 25.4.1920

об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис.

українських вояків) форсували Збруч і за тиждень боїв вибили червоноармійські

підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7.5.1920 вступили у Київ. У

боях за українську столицю відзначилась козача дивізія полковника Марка

Безручка. Наступ польсько-українських військ підтримали дві бригади Червоної

Української Галицької Арміі, які 23.4. перейшли на сторону Армії Української

Народної Республіки під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка

(польське командування їх невдовзі інтернувало). Сотні галичан, які залишились у

більшовицьких Дванадцятій та Чотирнадцятій арміях, були відправлені у в'язниці

Києва, Харкова, Одеси, кожухівський концтабір під Москвою та у Соловецькі

табори. Однак, успішний наступ на Київ не спричинив всенародного

антибільшовицького повстання, на яке так розраховував голова Директорії УНР

Симон Петлюра. Повстансько-партизанські загони у Правобережній Україні громили

не тільки більшовицькі, але й польські військові частини.

Через місяць боїв більшовицьке командування зосередило проти об'єднаних

польсько-українських військ чималі військові сили. Червневий наступ військ

Південно-Західного фронту (40 тис. багнетів і шабель) забезпечив перехід

ініціативи до більшовиків. 14-16.7 Чотирнадцята армія вийшла до р. Збруч. 25.7

Перша кінна армія (команд. Семен Будьонний) захопила Броди, а 26.7

червоноармійські частини захопили Тернопіль. Всього протягом місяця Червона

Армія зайняла 17 повітових міст, 48 містечок і більше тисячі сіл Галичини.

1.8.1920 у Тернополі було проголошено утворення Галицької Соціалістичної

Радянської Республіки. Насильні реквізиції, що проводили більшовики у селах,

оподаткування господарств за національною ознакою, терор агентів ЧК викликали

обурення серед населення, що значно ускладнило ситуацію для наступаючих

радянських частин. Авантюрний штурм міцно укріпленого Львова (його боронило 7

піхотних дивізий, 6 бронепоїздів, 50 бойових літаків), на якому так наполягав

член Реввійськради Південно-Західного фронту Йосип Сталін, знекровив Першу кінну

армію. Про львівську трагедію майбутній генсек ЦК ВКП(б) швидко "забув",

зваливши всю провину за поразку на польському фронті на командуючого Західним

фронтом Михайла Тухачевського.

Під Замостям Шоста Січова дивізія Армії УНР, разом з Дивізією Морської піхоти

УНР, спільно з польськими частинами остаточно розгромила будьонівські

підрозділи. Наступ радянських військ на Варшаву поступово згасав. Вітчутної

поразки від українських військ в районі Галича-Бучача-Чорткова зазнала

більшовицька Чотирнадцята армія. Реорганізована у вересні-жовтні Армія УНР

збільшилась з двох дивізій до шести: Перша. - під командуванням генерала Андрія

Гулого-Гуленка, Друга - генерала Олександра Загродського, Третя - генерала

Олександра Удовиченка, Четверта - полковника Юрія Тютюнника, П'ята - полковника

Андрія Долуда, Шоста - генерала Марка Безручка. Дивізії підлягали штабові Шостої

польської армії генерала Яна Ромера.

Крах Галицької СРР був спричинений не тільки військовою міццю польсько-

українських частин, але й форсованими діями Раднаркому і Галревкому,

спрямованими на реалізацію лівацького лозунга РКП(б) щодо "перенесення

соціальної революції і Радянської влади у Європу". Про це 23.8.1920 голова

Галревкому В. Затонський доповідав Володимиру Леніну: "Все йшло стихійно...

Стихія справа хороша, коли революція виникає самочинно, але набагато гірше, коли

її необхідно насаджувати ззовні".

Воєнні дії на польсько-радянському фронті були припинені після укладення

09.11.1920 польським і більшовицьким керівництвом перемир'я. Проте вже

наступного дня в районі Шаргорода червоноармійці підступно контратакували

українські дивізії, які після двох тижнів кровопролитних боїв через брак набоїв

і військового спорядження 21.11.1920 були змушені відступити у Галичину. В

березні 1921 у Ризі між Польщею, з одного боку, та РСФРР і УРСР з другого,

підписано Ризький мирний договір 1921.



КАТЕГОРИИ:

Network | английский | архитектура эвм | астрономия | аудит | биология | вычислительная математика | география | Гражданское право | демография | дискретная математика | законодательство | история | квантовая физика | компиляторы | КСЕ - Концепция современного естествознания | культурология | линейная алгебра | литература | математическая статистика | математический анализ | Международный стандарт финансовой отчетности МСФО | менеджмент | метрология | механика | немецкий | неорганическая химия | ОБЖ | общая физика | операционные системы | оптимизация в сапр | органическая химия | педагогика | политология | правоведение | прочие дисциплины | психология (методы) | радиоэлектроника | религия | русский | сертификация | сопромат | социология | теория вероятностей | управление в технических системах | физкультура | философия | фотография | французский | школьная математика | экология | экономика | экономика (словарь) | язык Assembler | язык Basic, VB | язык Pascal | язык Си, Си++ |