венгрия 56
Повстання розпочалося 23 жовтня 1956 року маршем протесту студентів та представників інтелігенції в Будапешті, який переріс спочатку в зіткнення, а потім в збройне протистояння між демонстрантами та службою угорської держбезпеки ÁVH. Під владою повстанців опинилося багато районів Угорщини та кілька урядових організацій, що дозволило їм ввести зміни в закони на підконтрольних територіях.
Під тиском вимог повсталих Угорська партія трудящих (УПТ) поставила на місце прем'єр-міністра популярного опального реформатора Імре Надя. Після домовленості з радянською стороною про припинення вогню, Надь заявив про намір вийти з Варшавського Договору.
Радянські війська втручалися двічі, обидва рази для допомоги комуністичного режиму, який притримувався курсу на збереження участі Угорщини у Варшавському договорі.
До 10 листопада робочі ради та студентські групи звернулися до радянського командування з пропозицією про припинення вогню. Збройний опір припинився. Прем'єр-міністра Імре Надя та 12 членів його уряду 22 листопада 1956 року обманним шляхом виманили з посольства Югославії, де вони сховалися. Їх під вартою відпровадили на територію Румунії, місто Снагов.
Імре Надь з іншими були повернуті в Угорщину і над ними відбувся секретний суд. Надь був повішений 16 червня 1958 року.
За допомогою радянського уряду, головою угорського уряду був поставлений Янош Кадар. Масові арешти почалися наприкінці листопада. Почалася організація таборів для інтернованих, військові суди, вислання населення до України.
Загальна амністія для учасників революції відбулася тільки у 1963 році.