Франц. абсолютизм
Франция в XVIII веке была монархией, опиравшейся на бюрократическую централизацию и постоянное войско. Между королевской властью и привилегированными сословиями существовал своего рода союз — за отказ духовенства и дворянства от политических прав государственная власть всеми бывшими в её распоряжении средствами охраняла социальные привилегии этих двух сословий.
Королевская власть теряла доверие в глазах духовенства, дворянства и буржуазии, среди которых утверждалась мысль, что власть короля является узурпацией по отношению к правам сословий и корпораций (точка зрения Монтескье) или по отношению к правам народа (точка зрения Руссо). Благодаря деятельности просветителей, из которых особенно важны физиократы и энциклопедисты, в умах образованной части французского общества произошёл переворот. Кроме того, Война за независимость США, в которой приняли участие и французские добровольцы, и само правительство, как бы подсказывала обществу, что и во Франции возможно осуществление новых идей.
Королевский регламент 24 января 1789 года, постановив созвать 27 апреля Генеральные штаты. Избирательное право дано было всем французам, достигшим двадцатипятилетнего возраста, имевшим постоянное место жительства и занесённым в списки налогов. Выборы были двухстепенные, то есть выбирались депутаты не самим населением, а выбранными им уполномоченными.
5 мая 1789 года в Версале открылись заседания Генеральных штатов. Третье сословие требовало себе больше прав, объявив себя представителем 96 % нации. 17 июня депутаты третьего сословия провозгласили себя Национальным собранием, пригласив остальных депутатов присоединиться к ним. 20 июня депутаты третьего сословия собрались в зале для игры в мяч и дали клятву не расходиться, пока не будет выработана конституция. 23 июня Людовик предложил депутатам Генеральных Штатов разделиться по сословиям и заседать порознь.
9 июля 1789 года Национальное собрание объявило себя Учредительным собранием — высшим представительным и законодательным органом народа. 11 июля Людовик дал отставку Неккеру и приказал ему немедленно покинуть Париж.
Ф. революция - финансовые затруднения были только симптомом общего расстройства дел, выразившегося в экономическом обеднении населения, и катастрофа была вызвана не только противоречием новых идей свободы и равенства с порядками абсолютной монархии и сословного строя, но и разложением этих порядков, затруднявшим нормальный ход жизни. Франция конца XVIII в. нуждалась в коренных реформах и когда обстоятельства еще более усложнились, произошел насильственный переворот, в котором приняли участие все общественные классы и группы, недовольные своим положением.
1787-1789 – франція відмовилась виконати зобовязаня по відношенню до Голландії (1785 франція + Голландія союз проти Австрії і Прусії), коли в Голландію вторглися пруські війська. Підкорена Австрією і прусією. 1788 – Англія+прусія+Голландія соз проти Росії, Австрії, франції (троїста ліга).
4.07.1789 – початок революції, взята Бастилія – національні установчі збори втрутились в діяльність МЗС. Створення дипл. Комітету (мірабо) буржуазія керує ЗП франції. Основа ЗП – загальний мир і принцип справедливості.1792 – спроба втечі короля, розірвання дипл відн з усіма монархічними держ. Вересень 1791 – Людовік 16 прийняв конституцію. Завдання ЗП – відвести загрозу війни, розєднати союз Прусії, Австрії, Англії (ав – ворого, з пр – домовитись, АН – нейтралітет). Провал. Березень 1792 – мін ЗС жирондист Дюмурє. Квітень 1792 – франція оголошує війну Австрії.
Серпень 1792 – повстання жирондисти скинули монархію. Скликання нац конвенту, франція -респупліка. Лютий 1793 – франція проголошує війну Англії. Стан франції критичний – Австрія зайняла Бельгію, прусія – лів берег рейну, війська на тер Франції. Квітень 1793 – декрет про невтручання франції у справи ін держав.
1793 – повстання – якобінці у влади. Основа ЗП – захист революції від інтервентів та проведення нац-визв війни до повної перемоги над коаліцією.
9 термідора 1794 – переворот. Листопад 1794 – переговори з прусією. Квітень 1795 – франція+прусія базельський мир (лів берег рейну – франції, прусія виходить з війни, півн Німеччина нейтралізована).
Директорія – створення ряду залежних держав по східних кордонах (центр європа та італія). 1797 – міністр ЗС талейран. 1798 – дуга коаліція (АН, РОС, АВ, ТУР). 1799 – поразка франції в італії. 8 брюмера – переворот – Наполеон – режим воєнної доктрини.
Консульство. Мета ЗП – забезпечення гегемонії пол. І ЕК в Європі. Грудень 1800 – поразка АВ – люневіль мир (ФР – півн італія та австрійські володіння в Піренеях). Березень 1802 – амьєнський мир (АН, ФР, ІСП, батавська респ). АН – поверненя захоплених колоній, геть з Мальти, ФР – виведе війська з НЕаполя, Рима, Ельби, Єгипту. АН не звільнила Мальту. 1804 – наполеон – імператор. 1 квітня 185 – АН+РОС союз (3 коаліція ещё +АВ). Грудень 1805 – аусерліц – франція перемогла РОС-АВ армії. ФР+ПР союз. ФР+АВ мирний договір, невигідний для АВ.