Недобросовісна конкуренція: поняття, прояви.
Дії що вважаються недобросовісною конкуренцією, мають відповідати двом критеріям:
• здійснюватись у рамках підприємницької діяльності;
• виконуватись з наміром вплинути на конкурентну ситуацію.
Відносини щодо недобросовісної конкуренції регулюються Законом України від 7 червня 1996 р. "Про захист від недобросовісної конкуренції". Він застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання, їх об'єднання, а також органи державної влади, громадяни, у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, в тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають негативний вплив на конкуренцію на її території, і не поширюється на відносини, у яких беруть участь зазначені суб'єкти, якщо результат їх діяльності виявляється лише за межами України, в разі, коли інше не встановлено міжнародним договором, в якому бере участь Україна.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Статтею 7 ЦК України в свою чергу встановлено, що звичаєм чи звичаєм ділового обороту є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але усталене у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.
Виділяють наступні ознаки недобросовісної конкуренції:
1) недобросовісна конкуренція на відміну від монополістичної діяльності може здійснюватися лише активними діями;
2) такі дії будуть розглядатися як правопорушення, якщо вони суперечать не тільки положенням чинного законодавства, а й звичаям ділового обороту, вимогам добропорядності, розумності, справедливості;
3) суб'єктами недобросовісної конкуренції можуть бути лише суб'єкти господарювання;
4) метою активних дій є набуття переваг у підприємницькій діяльності;
5) у результаті дії конкурентам можуть бути заподіяні збитки або завдана шкода їх діловій репутації.
Положення ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширюються на всі відомі і невідомі форми недобросовісної конкуренції. Але для полегшення застосування в ст. ст. 4-19 Закону наведено перелік порушень, які вважаються проявами недобросовісної конкуренції. Системно вони об'єднані у три групи:
• неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця);
• створення перешкод суб'єктам господарювання та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;
• неправомірне збирання, розкриття та використання комерційної таємниці.
Неправомірне використання ділової репутації.
До цієї групи правопорушень відносяться:
• неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки;
• неправомірне використання товару іншого виробника;
• копіювання зовнішнього вигляду виробу;
• порівняльна реклама.
Створення перешкод підприємцям та досягнення неправомірних переваг у конкуренції.
До цієї групи правопорушень відносяться (ст. ст. 8-15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"):
• дискредитація суб'єкту господарювання;
• купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом;
• схиляння до бойкоту суб'єкта господарювання (підприємця);
• схиляння постачальника до дискримінації покупця (замовника);
• схиляння суб'єкта господарювання (підприємця) до розірвання договору з конкурентом;
• підкуп працівника постачальника;
• підкуп працівника покупця (замовника);
• досягнення неправомірних переваг у конкуренції
Неправомірне збирання, розкриття та використання комерційної таємниці.
До цієї групи правопорушень відносяться:
• неправомірне збирання комерційної таємниці;
• розголошення комерційної таємниці;
• схилення до розголошення комерційної таємниці;
• неправомірне використання комерційної таємниці.