Метод трудового права.
Особливості:
1. поєднання централізованого регулювання з локальним
(на державному рівні визначають лише основні засади правового регулювання найманої праці, що покликані забезпечити єдиний підхід до регулювання.(норми щодо максимальної тривалості робочого часу, визначення мінімуму відпусток, гарантій мінімальної плати ....)
основна маса трудових відносин забезпечується за допомогою локального регулювання:
система актів, прийнятих за погодженням з профспілковим органом.
2. соціальний характер ТП (проявляється у соціальних гарантіях)
3. виявляється у максимальному врахуванні інтересів працівників
4. комплексний характер: поєднання договірного та імперативного способів регулюванння на користь договірного
*навіть відносини субординації, трудової дисципліни є результатом добровільно взятих на себе працівникомзобовязань щодо дотримання встановлених роботодавцем правил
5. участь працівників через їх представників у правовому регулюванні трудових відносин
6. захист прав працівників відбувається у загальному(суд) та спеціальному порядку (комісія по трудових спорах)
Способи правового регулювання:
1. дозвільний: надання учасникам правовідносин можливості діяти на власний розсуд. Свобода поведінки практично нічим не обмежується
2. спосіб заборон : покладення на учасників відносин обовязку утримуватися від певних дій
3. спосіб припису : учасники зобовязуються до вчинення чи утримання від певних дій. Вираж формулою: все, що не доволено - заборонено
1,2 – диспозитивний метод
Виражаються переважно у колективно-трудових відносинах, де сторони перебувають у партнерських стосунках і мають право діяти у межах наданих їм прав.