Поняття та сфера укладення колективного договору.
Поняття.
В усіх країнах колективний договір традиційно розглядається як бажаний засіб фіксації заробітної плати та інших умов най¬му, регулювання відносин між підприємцями і працівниками.
В науці трудового права колективний договір розглядається двояко: як інститут трудового права і як локальний правовий акт.
Як інститут трудового права - сукупність правових норм, що визначають порядок роз¬робки, укладення та виконання трудового договору.
Як локаль¬ний правовий акт - угода між власником і трудовим колективом про локальне регулювання трудових, виробничих і соціально-економічних відносин на підприємстві.
За своєю цільовою спрямованістю він поклика¬ний конкретизувати відносини між власником і трудовим ко¬лективом з питань економічного і соціального розвитку з ураху¬ванням специфічних умов підприємств.
Ко¬лективний договір - угода, що укладається власником підприєм¬ства або уповноваженою ним особою, з однієї сторони, і трудовим колективом найманих працівників, який уповноважив профспілко¬вий комітет чи інший представницький орган на проведення ко¬лективних переговорів і укладення договору, — з другої, з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відно¬син, що потребують додаткової регламентації з урахуванням особ¬ливостей здійснення праці на даному підприємстві, а також пи¬тань, що не урегульовані чинним законодавством.
Сфера.
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
В поєднанні цих двох критеріїв визначається сфера укладення колективного договору. У разі відсутності хоча б одного з двох критеріїв колективний договір на підприємствах, в установах, організаціях не укладається. На сферу укладення не впливає:
• організаційна форма підприємця,
• форма власності та господарювання,
• кількість працівників у юридичної особи. (однак! у разі укладення трудового договору лише з одним працівником колективний договір не може бути укладено, оскільки відсутня належна сторона з боку найманої праці, що має право укладати колективний договір. Стороною колективного договору, в тому числі й колективного трудового спору на виробничому рівні, є наймані працівники (колективний суб'єкт), а не окремий працівник).
Укладення не залежить від того, чи юридична особа займається підприємницькою діяльністю.
Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів. Структурно-організаційні одиниці юридичної особи повинні володіти необхідними правовими та економічними ресурсами, що дозволяло б реально виконувати зобов'язання, передбачені колективними договорами.