Поняття та значення трудового договору.
ТД – юр факт реалі¬зації працівниками трудових прав і обо¬в'язків, що випливають із нього, — право на працю, право на вибір професії, роду трудової діяльності, місця роботи, право на оплату праці, обов'язок сумлінно працювати та ін.
Ч.1 ст.21 КЗпП => ТД — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним орга¬ном чи ф.о., за якою працівник зобов'я¬зується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпоряд¬кові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи ф.о. зо¬бов'язується виплачувати працівникові ЗП і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін => визначені сторони ТД, сукупність ос¬новних обов'язків сторін ТД.
Ознаки:
Предмет договору - жива праця працівника згідно з укладеною угодою;
Intuitu personae – працівник зобов’язаний особисто виконувати роботу, яка визначена угодою сторін.
Роботодавець організовує працю та забезпечує працівникові умови праці, визначені законодавством та угодою сторін;
Добровільність, від платність, рівність сторін (фактично тільки на стадії укл ТД, потім - дисциплінарна залежність)..
Надання роботодавцем гарантій та компенсацій у встановлених випадках;
Роботодавець своєчасно виплачує працівникові ЗП;
Участь роботодавця у фінансуванні соціального страхування працівників;
Ризик випадкової загибелі результату праці лежить на роботодавцеві;
Сторони ТД - працівник та роботодавець;
Установлено гарантії при укладенні та припиненні ТД;
Виконання обумовленої угодою трудової функції;
Трудова діяльність здійснюється, як правило, в колективі працівників;
Підлягання правилам внутрішнього трудового розпорядку:
- виконувати встановлений обсяг праці;
- додержуватися режиму робочого часу;
- точно, своєчасно виконувати розпорядження роботодавця;
- додержуватися технологічної дисципліни праці.
Особливості:
- Угода про пра¬цю як працівника на конкретному підприємстві, в установі, організації чи у ф.о..
- Як юр факт, що є підставою для виникнення та існування в часі Т правовідносин і правовідносин, тісно пов'язаних з Т.
- Базовий, основний інсти¬тут ТП, охоплює правові норми, які визначають поняття, сторони і зміст ТД, а також порядок його укладення, зміни та припинення.
- є основним способом реалізації права громадянина на працю, а також права на вибір професії, заняття та місця роботи, можуть реалізовуватись громадянами також шляхом вступу в члени коопера¬тиву чи на державну службу.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення ТД на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Значення:
1) є головною правовою фор¬мою залучення працівників до сфери праці, розподі¬лу, закріплення та раціонального використання трудових ресурсів України;
2) є важливою передумовою виникнення для його сторін трудових прав і обов'язків, передбачених іншими інститутами трудового права (робочого часу, часу відпочинку, оплати праці тощо);
3) є підставою включення працівника в трудовий ко¬лектив і правовою формою включення працівника в суспільну кооперацію праці;
4) ви¬конує й охоронну роль, тобто він охороняє працівни¬ка від шкідливих умов праці, його честь і гідність у трудовій діяльності
5) впливає на динаміку трудових відносин, породжуючи їх, змінюючи чи припиняючи.
6) визначає обсяг кореспондуючих прав та обов'язків сторін (виконувати роботу, виплачувати заробітну плату)
7) регулює поведінку сторін при здійсненні трудових відносин (дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, забезпечувати належні умови праці).
8) за його допомогою абстрактні права і обов’язки, що випливають з права на працю, перетворюються у конкретні права і обов’язки з трудових відносин між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи ф.о.