Поняття робочого часу.
Робочий час:
Як економічна категорія — частка участі працівника у спільній праці, час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки.
Як правова категорія --- це встановлений законом про¬міжок часу, протягом якого працівник повинен перебувати на своєму робочому місці (а в окремих випадках – у місці роботи (на підпр., в уст., орг-ції)) та вико¬нувати покладену на нього трудову функцію за ТД (певну роботу) і правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також інші види часу, що відповідно до актів ТЗ-ва відносяться до видів робочого часу.
Цей час повинен фіксуватися.
Час початку і закін¬чення щоденної роботи (зміни) передбачається пра¬вилами внутрішнього трудового розпорядку і графі¬ками змінності відповідно до законодавства.
До робочого часу відноситься час:
- час протягом якого працівник перебуває на робочому місці (і виконує робочу функцію)
- час протягом якого працівник перебуває на підпр., в уст., орг-ції (і виконує робочу функцію)
- час протягом якого працівник НЕ перебуває на робочому місці або на підпр., в уст., орг-ції АЛЕ виконує трудову функцію (відрядження)
- інші види часу (перерви на обігрів і відпочинок, для годування дитини).
РИСИ Р.Ч.
1.Працівник має перебувати на робочому місці або в іншому місці, визначеному роботодавцем або уповноваженою ним особою.
2.має виконувати труд.функцію/обов’язки за ТД
3.роботодавець має належним чином організувати Р.Ч. та його облік
4. Р.Ч. підлягає оплаті
5. Р.Ч. підлягає жорстків регламентації (правила внутр.розпорядку)