Фінансова наука та фінансове право в Україні. Бойко
Наука фінансового права-сукупність теоретичних понять, тлумачень і уявлень про чинне фінансове право, його предмет і метод, правові підгалузі та інститути, що входять до його складу. Вона вивчає фінансово-правові категорії і фінансово-правові норми, розвиває їх і сприяє удосконаленню фінансового законодавства шляхом вироблення рекомендацій. Наука фінансового права матеріалізується в монографіях, статтях, наукових посібниках, підручниках з фінансового права. Як і кожна наука, наука фінансового права має властиві тільки їй предмет і методи дослідження, категоріально-понятійний апарат, свій зміст. Вона - частина юридичної науки в цілому.
Предмет науки фінансового права:
- вся сукупність знань про фінансове право, фінансову діяльність держави;
- знання про фінансове право у формі складних, найбільш узагальнених фінансове - правових понять і категорій;
- систематизовані і узагальнені у формі наукових досліджень прості елементарні поняття про фінансово-правові норми, відносини, інститути;
- історія фінансового законодавства, практичний досвід правозастосовної діяльності органів управління фінансовими відносинами;
наука фінансового права-внутрішньо цілісна система узагальнених специфічних знань про фінансове право і закономірності розвитку цих знань. Особливості науки фінансового права:
1. Вона є суспільствознавчою наукою, а тому завжди піддається деформаціям і політичній кон'юнктурі, її предмет складають соціальні явища - фінансово-правові відносини і норми, що їх регулюють.
2. Наука фінансового права вивчає такі фінансово-правові явища, які за своєю юридичною природою відносяться до публічно-правових, що мають місце тільки в сфері державних (публічних) фінансів. У сфері приватних фінансів, де відносини відображають рівноправність учасників, діють норми цивільного права.
3. Наука фінансового права є юридичною наукою, що вивчає такі фінансово-правові явища і поняття, багато з яких двоякі за своєю природою. Наприклад, грошові кошти є одночасно і продуктом дії економічного закону вартості, і витвором державної влади. Наука фінансового права взагалі не може обходитись без використання понятійно-категоріального апарату фінансової науки, який складає обов'язковий фундамент більшості фінансово-правових понять.
4. Вона покликана не тільки пояснювати фінансово-правові явища, а й сприяти вирішенню практичних завдань фінансовими органами.
Ф-ції:
Аналітична функція науки фінансового права полягає в усвідомленні "дослідного знання", класифікації фінансово-правових норм та їх науковому коментуванні, зведенні їх у внутрішньо цілісну органічну систему.
Критична функція полягає у виявленні дефектів і недоліків у чинному фінансовому законодавстві, в фіксації невідповідності правової норми вимогам суспільної практики.
Конструктивна функція сприяє утворенню нових фінансово-правових норм, інститутів і розділів фінансового права. Ця функція завжди передує виданню нового закону чи іншого нормативно-правового акту і постійно використовується в процесі нормотворчої діяльності держави.
Прогнозуюча функція науки фінансового права, а іноді її ще називають "орієнтовною" функцією, полягає в тому, що наука фінансового права дає фінансово-правовій практиці орієнтири в розвитку, вказує віхи, в напрямку яких імовірно будуть рухатись фінансово-правові відносини. І чим вищий рівень розвитку фінансово-правової науки, тим точніші ці орієнтири, тим на більшу відстань у часі можуть визначатись такі віхи.
Наука ФП застосовує такі методи, як спеціально-юридичний (формально-догматичний), порівняльно-правового дослідження, метод звернення до інших наук, метод статистичної обробки фактичного матеріалу та інші.
Система науки ФП відповідає системі фінансового права, однак повністю не збігається з нею. Так, наука фінансового права розробляє теоретичні положення, які за своїм характером можуть не знайти прямого відображення у фінансовому праві. З іншого боку, не всі фінансово-правові норми, що беруться з об'єктивної реальності і закріплюються в нормативно-правових актах, осмислені наукою фінансового права. Багато таких норм конструюються лише на базі "дослідного знання", яке ще не є власне науковим.
Зміст науки фінансового права проявляється в її термінах, поняттях і категоріях. Найбільш загальні фундаментальні поняття, що відображають сутнісні властивості фінансово-правової дійсності і складають її постійну частину, основу науки фінансового права, називають фінансово-правовими категоріями. Їх характерні риси:
— вони стають такими лише після закріплення їх в законі;
— вони, на відміну від інших понять, складають постійну частину фінансового права.
Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини.