Система фінансово-правових норм, їх зв’язок з фінансово-правовими відносинами. Богдан
Фінансові-правові норми - це загальнообов’язкові приписи компетентних органів державної влади та місцевого самоврядування з приводу мобілізації, розподілу й використання коштів централізованих та децентралізованих фондів, що виражені у категоричній формі й забезпечені силою державного примусу.
Ознаки фінансово-правових норм:
- особлива сфера застосування (публічні фінанси).
- встановлюють склад та порядок мобілізації державних фондів, склад, напрямок і порядок фінансування витрат, правила організації бюджетної і грошової системи країни, зобов’язання вчинити певні дії, заборона тих чи інших дій, дозвіл органам влади здійснювати певні дії.
- Держано-владний, імперативний характер, що виражається в категоричній формі (жоден суб’єктів фінансово-правових відносин не може міняти жодні приписи держави або муніципального органу, вони точно і вичерпно визначають обсяг прав та обов’язків учасників фінансових відносин). Фінансово-правові норми можуть бути зобов’язуючими, забороняючими, уповноважуючими.
Система фінансово-правових норм
Фінансово-правові норми можна поділити на ті що відносяться до загальної та особливої частини фінансового права. У Загальну частину включають фінансово-правові норми, які закріплюють основи фінансової діяльності держави, її принципи, методи, правові форми; фінансову систему, коло і компетенцію органів держави і органів місцевого самоврядування в галузі фінансів і розмежування їх повноважень, види, форми і методи фінансового контролю.
Особлива частина фінансового права поділяється на розділи або підрозділи, які складаюся з фінансово-правових інститутів і субінститутів, у яких згруповані норми, що регулюють відносини в галузі:
1) державного і місцевих бюджетів;
2) державних і муніципальних позабюджетних цільових фондів;
3) державних і муніципальних доходів;
4) державного і муніципального кредиту;
5) державного і муніципального боргу;
6) обов'язкового страхування;
7) державних і муніципальних видатків;
8) валютного контролю;
9) грошової емісії та грошового обігу
Фінансово-правові норми містяться в нормативно - правових актах, а саме в актах органів влади та управління, актах судової влади (рішення конституційного суду) підзаконних нормативних актах.
Також систему фінансово-правових норм (ФПН) можна виразити через систему джерел фінансового права. Отже система ФПН становлять норми, що містяться в
1.Конституції України (ст..67,85,92,95-98,99,116,138,141-143)
2. законах , що регулюють фінансові відносини
3. Бюджетному кодексі України
4. щорічних законах про державний бюджет
5.указах Президента України
6. нормативно-правових актах КМУ з фінансових питань
7. НПА центральних органів виконавчої влади, що стосуються фінансової діяльності
8. актах органів місцевого самоврядування.
Проте слід відрізняти ФПН та статтю фінансового НПА. Норма - це правило поведінки в галузі фінансових відносин, яке складається з гіпотези, диспозиції та санкції.
А викладаючи правило поведінки в галузі фінансів, владний орган, якому держава дозволяє регулювати фінансові відносини, може всі три елементи норми (гіпотезу, диспозицію і санкцію) включити в одну статтю, може ці елементи внести в різні статті, а може елементи фінансово-правової норми (особливо санкції) зарахувати до різних законодавчих та нормативно-правових актів.
Зв'язок з фінансово-правовими відносинами .
ФПН визначають права та обов’язки учасників фінансових відноси, обставини за яких вони стають носіями прав та обов’язків і передбачають відповідальність за невиконання приписів держави.
Правовідносини є результатом дії правової норми. Здійснюючи правовідносини норма набуває свого реального буття, втілюється у певному акті поведінки.