Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування та їх вплив на оподаткування юридичних та фізичних осіб. Однокоз
Подвійне оподаткування – обкладання одного податкового об’єкта в окремого платника тим самим )або аналогічним) податком за той самий відрізок часу (найчастіше – податковий період)
Питання подвійного оподаткування виникає в декількох випадках.
1. При оподаткуванні доходів, одержуваних резидентами за кордоном. У даній ситуації розв’язати протиріччя можливо в рамках спеціальних міжнародних угод, відповідно до яких оподаткування відбувається в одній із держав і регулюється в рамках національного законодавства. Суми податків на прибуток або доходи, отримані за межами території, зараховуються при сплаті ними податків із прибутку або доходу в Україні.
2. При змішаному порядку сплати податку. Така ситуація виникає при оподаткуванні осіб, які сплачують податок і подають декларацію про доходи в різних місцях.
3. При оподаткуванні розподіленої частини прибутку підприємств. Проблема полягає в тому, що прибуток, який підлягає розподілу, обкладається податком двічі: перший раз - при нарахуванні податку на прибуток (дохід) підприємства; другий – при оподаткуванні дивідендів.
Виділяють кілька видів подвійного оподаткування:
Внутрішнє (вертикальне та горизонтальне) – всередині країни та її окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Зовнішнє (міжнародне) – зіштовхуються національні законодавства у визначенні об’єкта оподаткування або платника, розглядаючи його як зобов’язану особу за аналогією із законодавством іншої держави.
Міжнародні угоди, що регулюють податкові відносини, можна об’єднати в три групи.
1. Умовно податкові — угоди, в яких питання оподаткування регулюються поряд з іншими, які не входять до предмету податкового чи фінансового права.
2. Загальноподаткові — угоди, присвячені загальним, основним проблемам оподаткування між договірними країнами (угоди про усунення подвійного оподаткування).
3. Обмежено-податкові — угоди, що обумовлюють застосування механізму оподаткування щодо конкретного виду податку, платника чи об’єкта оподаткування.
Завдання податкових угод - усунення подвійного оподаткування і механізм цього процесу, захист національного платника, доступ договірних сторін до необхідної інформації.
Найважливішою рисою загальних податкових угод є встановлення ними співробітництва і податкових питань між владою обох країн. Таке співробітництво забезпечує можливість розв’язання спірних питань, що стосується подвійного оподаткування й застосування податкових законів, а також обміну інформацією з метою боротьби з ухиленням від податків.
Загальна податкова угода складається, як правило, з наступних частин:
Коло осіб та податків, які охоплюються угодою;
Регулювання оподаткування доходів від комерційної діяльності, від використання майна й майнових прав, від праці за наймом, капіталу;
Визначення методів усунення подвійного оподаткування;
Загальні правила й порядок застосування податкової угоди;
Поняття резидентства, постійного представництва і т.д.
Відповідно до ч.4 ст.18 ЗУ «Про систему оподаткування» зарахування сплачених за межами України сум податків провадиться за умови письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави щодо факту сплати податку та наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку.
Тобто ЗУ «Про систему оподаткування» дозволяє робити такі речі (наведені нижче) лише за наявності двох ознак (наведені вище – підтвердження та договір):
1. Суми податку на доход (прибуток), одержані за межами території України, сплачені юридичними особами, їх філіями, відділеннями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються під час сплати ними податку з доходів (прибутку) в Україні.
2. Суми податку з доходів фізичних осіб, сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховуються під час сплати ними податку з доходів фізичних осіб в Україні.
3. Суми податку на нерухоме майно (нерухомість), сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав фізичними особами, які постійно проживають в Україні, за об'єкти, що знаходяться за її межами, зараховуються під час сплати ними податку на об'єкти в Україні.
Приклади угод:
Угода між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 22.01.2003р.
Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Таїланд про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 10.03.2004р.
Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Індія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 07.04.1999р.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
13.01.2004 N 362/7/12-0117
Про застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування
Державна податкова адміністрація України повідомляє, що за інформацією Міністерства закордонних справ України станом на 01.01.2004 набули чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з ……………………………………..
Крім того, відповідно до статті 7 Закону України "Про правонаступництво України" Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Кіпром, Малайзією, Монголією, Японією.
Заступник Голови С.І.Лекарь
Правове регулювання оподаткування доходів фізичних осіб.