Банк як основна ланка банківської системи. Поняття банку. Ткаченко
Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб( ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).
Банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.
Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.
Обов’язково складається статут з урахуванням вимог до нього, перебачених ст. 16 ЗУ Про банки. Державну реєстрацію банків здійснює НБУ. Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії
Види: універсальні та спеціальзовані (ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові); за формою власності – державні, приватні, змішані; за приналежністю капіталу: національні, іноземні, змішані; ще великі, середні малі. Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу
Функції: 1. Посередництво у кредитних відносинах (перерозподіл грошових коштів, які вивільняються у процесі кругообігу фондів підприємств та грошових доходів ФО). 2. Стимулювання накопичення коштів господарюючими суб’єктами (депозитна політика банків). 3. Посередництво у платежах між окремими суб’єктами кредитної системи. 4. Створення грошей (НБУ – само собою, а комерційні банки – кредитні кошти).
Метою діяльності є отримання прибутку, за винятком, якщо це державний банк.
Перші банки виникли за давніх-давен. Ще у Вавилоні (7-5 ст. до н. е.) практикували видачу грошових позик для купівлі насіння з погашенням боргу після продажу врожаю
Берка
Системоутворюючим елементом банківської системи є банк… © К.О.
Банківська система – це законодавчо визначена, структурована сукупність всіх банківських установ, що діють у межах загального грошово-кредитного механізму в певній державі іта займаються банківською діяльністю.
Банківська система України – це сукупність усіх банківських установ, що функціонують на території України.
За структурним поділом розрізняють банківські системи:
Однорівневі 1)переважно горизонтальні зв’язки між банками; 2)універсалізація операцій та функцій банків; 3)усі кредитні установи, в тому числі й центральний банк, й спеціалізовані комерційні банки, й інші банки та кредитні установи перебувають на одному ієрархічному рівні та виконують аналогічні функції у кредитно-розрахунковому обслуговуванні.
Дворівневі 1)відносини між банківськими установами у двох площинах: по горизонталі та по вертикалі; 2)по вертикалі – відносини підлеглості між центральним банком як керівним, управляючим та «низовими» ланками – комерційними банками; 3)по горизонталі – відносини рівного партнерства між «низовими» ланками – комерційними банками; 4)чітке розмежування регулюючих та контрольних функцій центрального банку та функцій комерційних банків.
В Україні – дворівнева банківська система. Банківська система України складається з НБУ та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень законодавства.(із ЗУ Про банки і банк. діяльність)
Поняття «банк» має економічне і юридичне значення.
В юридичному аспекті банк – це кредитна установа, що має виключне право здійснювати на підставі ліцензії певні банківські операції.
БАНК – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.(із ЗУ, підхід законодавця)
В економічному аспекті банки – це особлива категорія ділових підприємств, що одержали назву фінансових посередників. Вони залучають капітали, заощадження населення й інші кошти, що вивільняються в процесі господарської діяльності, і надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, що мають потребу в додатковому капіталі.
Класифікація банків:
1) за формою власності:
7) державні (100% статутного капіталу належить державі) Ощадбанк, Ексімбанк, банк «Родовід»
8) приватні
9) змішані
2) за державою приналежності капіталу:
українські
іноземні
змішані
3) за територією діяльності:
4. регіональні
5. міжнародні
6. закордонні
4) за організаційно-правовою формою:
13. пайові
14. акціонерні товариства публічні чи приватні
5) за розміром капіталу:
великі
середні
малі
6) за наданими ліцензією правами на виконання операцій на грошовому ринку:
1)універсальні виконують широкий спектр операцій;
2)спеціалізовані вузькопрофільовані ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові(клірингові) тощо.
В Україні переважають універсальні банки.
Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.
Ощадні – у банку понад 50% пасивів є вкладами ФО, наприклад Державний ощадний банк України.
Інвестиційні – залучають кошти на довгі терміни, зокрема шляхом емісії та розміщення цінних паперів (наприклад, облігацій) та надання за рахунок залучених коштів довгострокових кредитів. Зазвичай вони є поручителями при випуску акцій чи облігацій.
Іпотечні(земельні) – надають довгострокові кредити під заставу землі чи нерухомого майна.
Розрахункові(клірингові) – надають послуги за відкритими в них рахунками, здійснюють виплати та розрахунки.
Інноваційні – та сама діяльність, що й інвестиційні, але у так званих венчурних (ризикових), у тому числі нових сферах економіки.
Депозитні – спеціалізуються на залученні коштів у короткострокові вклади-депозити з наданням за рахунок таких коштів короткострокових кредитів.
Облікові – діяльність подібна до депозитних, але здебільшого займаються обліком короткострокових векселів.