Договори банківського рахунку та банківського вкладу. Відповідальність за порушення зобов’язань за договорами. Попова
ЦК
Стаття 1058. Договір банківського вкладу
1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Аналогічні положення містяться й у ст. 340 ГК України.
Договір банківського вкладу слід визнати різновидом договору позики, договором, який має багато спільного із кредитним договором та договором банківського рахунка.
Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний, відплатний. Якщо вкладником виступає фізична особа, договір банківського вкладу вважається публічним (ст. 633 ЦК).
Законодавством передбачено можливість укладення депозитного договору на користь третьої особи (ст. 1063 ЦК).
Укладення договору банківського вкладу відбувається шляхом відкриття депозитного (вкладного) рахунка.
На відміну від договору позики чи кредитного договору, предметом договору банківського вкладу є виключно грошові суми в національній або іноземній валюті (депозит).
Форма договору — письмова. Недотримання цієї вимоги робить договір нікчемним.
Стаття 1066. Договір банківського рахунка
1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Істотною відмінністю депозитного договору (рахунка) від договору банківського рахунка (інших видів рахунків, які відкриваються у банках), є відсутність можливості у клієнта здійснювати з них розрахунки. Якщо фізичні особи при розірванні договору банківського вкладу або після закінчення строку його дії можуть спрямувати кошти, які перебувають на депозитному рахунку, на рахунки інших осіб, то юридичним особам це прямо заборонено. Усі грошові кошти юридичної особи має бути зараховано на поточний рахунок і лише із цього рахунка може бути перераховано на рахунки третіх осіб.
Відповідальність сторін за договором банківського вкладу положеннями § 3 гл. 72 ЦК не передбачено, однак банк чи інша кредитно-фінансова установа несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання за договором у порядку, встановленому для договору банківського рахунка. Це стосується строків зарахування грошових коштів на вклад, його повернення, порушення або незбереження банківської таємниці вкладника. Окрім норм про застосування санкцій за невиконання чи неналежне виконання депозитного договору, законом встановлено й додаткові засоби захисту клієнта. Зокрема, на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу не поширюється позовна давність (ч. 1 ст. 268 ЦК).
За загальною характеристикою договори банківського вкладу і рахунку є:
- договір банківського вкладу реальним (є укладеним з моменту передання грошей), а договір банківського рахунку (консенсуальним);
- відплатними (договір банківського рахунка може бути безвідплатним – ч.4 ст. 1068 ЦК).
До джерел правового регулювання договорів банківського вкладу і рахунку належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства):
- Цивільний кодекс;
- Господарський кодекс України;
- Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.;
- Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р.
- Підзаконні правові акти Національного банку України, і зокрема, Інструкція НБУ Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління НБУ 12.11.2003 р.
Відповідальність
Стаття 58. ЗУ Про банки і банківську діяльність
Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.
Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.
Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності (банкрутства) банку.
Власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених структурних підрозділів банку) за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку несуть відповідальність згідно із законами України.
Правові основи безготівкових та готівкових розрахунків.