Історичні та теоретичні передумови виникнення класичної геополітичної думки.
Геополітичні ідеї в їх класичному розумінні виникли наприкінці 19 – поч. 20ст. До батьків-засновників класичної геополітики кінця XIX - першої половини XX століття можна віднести таких авторів, як ф. Ратцель (Німеччина), Р. Челлен (Швеція), А.Т. Мехен, X. Маккіндер, М. Спайкмен (США).
Традиційні уявлення про міжнародні відносини грунтувалися на трьох головних китах - території, суверенітету, безпеки держав - тобто на чинниках міжнародної політики. У трактуванні ж батьків-засновників геополітики центральне місце у визначенні міжнародної політики тієї чи іншої держави відводилося його географічному положенню. Сенс геополітики бачився у висуванні на передній план просторового, територіального початку. Спочатку геополітика розумілася цілком у термінах завоювання прямого (військового і політичного) контролю над відповідними територіями. Не випадково одним з перших, хто зробив спробу пов'язати між собою політику і географію і вивчити політику тієї чи іншої держави виходячи з її географічного положення, займаного їм простору, був німецький географ Ф. Ратцель
Виникнення геополітики було зумовлене наступними чинниками (Гаджиєв):
- поступове створення ринку глобального характеру;
- сповільнення суто просторово-територіальної європейської експансії внаслідок завершення фактичного поділу світу і посилення боротьби за переділ поділеного світу;
- перенесення нестійкого балансу між європейськими Державами на інші континенти світу;
- перетворення історії на справді всесвітню історію
Головним серед цих чинників є завершення територіального поділу світу, і можливість лише його перерозподілу, що є характерним для монополістичної стадії капіталізму. Адольф Грабовський – “ повинна була наступити епоха імперіалізму для того, щоб геополітика могла з’явитися на світ, для цієї епохи як в економіці так і політиці характерне прагнення до простору”.
До теретичних передумов належать:
+1.1
1)цивілізаційний підхід до вивчення людської історії.
2)військово-стратегічні концепції
3)теорії географічного детермінізму
1)Основоположником цивілізаційного підходу до історичного процесу вважається російський вчений - автор книги "Росія і Європа" Н.Я. Данилевський (1822-1885). На його думку, головними діючими суб'єктами на підмостках театру історії є не держави або окремі нації, а величезні культурно-релігійні спільності. Їх він назвав "культурно-історичними типами". Згодом ці спільності стали називати "цивілізаціями".
також до представниців цього підходу належать: О.Шпенглер, П.М Савицький, Л.Н. Гумільов, Арнольд Тойнбі(у своїй багатотомної праці "Осягнення історії" він дав докладну класифікацію цивілізацій.) і Сзмузль Хантінгтон ("Зіткнення цивілізацій?»)
На думку багатьох вчених, що розробляють цивілізаційну теорію, географічні межі цивілізацій визначають межі "природного" впливу великих держав, сфери їх життєвих інтересів і території військово-політичного контролю.
2)Визнаними авторами військово-стратегічних теорій вважаються Я. Макіавеллі, К. фон Клаузевіц. Але найбільш сильний вплив на розробку та поглиблення цих теорій зробив американський військово-морський теоретик, історик Альфред Мехен , а саме його праця "Вплив морської сили на історію" . Автор ввів термін «прибережні нації» і на території світового простору виділив «зону конфліктів» , де зустрічаються інтереси «морської сили» і континентальної держави.
Військово-стратегічні теорії внесли в методологію геополітики ідею ключових пунктів і зон, що дозволяють контролювати значні території потенційного противника. У наш час - час космічних технологій (оборона, комунікації) ці підходи отримують якісно нового значення.
3) найдавніше джерело - концепції географічного детермінізму. Ідеї про вплив географічного середовища (клімату, грунтів, річок, морів та ін) на історію і людини зустрічаємо ще в античних авторів. Арістотель у праці "Політика" підкреслював особливість геополітичного положення острова Крит. Французький учений Жан Боден у роботі "Шість книг про державу" відмінності і зміни в державному устрої він пояснював трьома причинами: Божественною Волею, людським свавіллям і впливом природи. Характер народів в першу чергу залежить від кліматичних умов їх місця розвитку. Ідеї географічного детермінізму знайшли широке поширення в XVIII-XIX ст. У роботі "Про дух законів" Шарль Монтеск'є - головну причину в законодавчому пристрої держав слідом за Бо Деном бачив в особливостях клімату.