К. Гаусгофер про геополітичне положення Німеччини.
Карл Гаусгофер – нім. Вчений, геополітик, військовий дипломат. засновник Інституту геополітики в Мюнхені і Журналу геополітики, де були опубліковані його основні роботи «Геополітика Тихого океану”, Про кордони”, Геополітика панідей”, «Теорія континентального блоку”.
Його праці (більш як 400) склали теоретичні підстави для експансіоністської зовнішньої політики ІІІ-го Райху,
Гаусгофер неодноразово висловлював думку, що відродження Німеччини можна досягнути при умові, якщо “люди з вулиці навчаться геополітично думати, а вожаки - геополітично діяти”.
Німеччина у своїй політиці має прагнути встановлення природної життєвої пропорції між кількістю населення і темпами зростання з 1 боку та кількістю і якістю територій з іншого. Велика територія – умова справді вільного існування народу. Народ не повинен задовольнятися, що територія забезпечує достатнє харчування, а має дбати про захищеність території. Це залежить від загально політичної сили Держави, що визначається воєнно-географічними чинниками.
Єдино правильний шлях Німеччини: континентальне зміцнення через оволодіння новими землями у Європі. Краще воювати не за віддалені території, а за землі на тому ж континенті. Німеччина може забезпечити майбутнє лише як велика Держава. На даний момент не така, оскільки1) має несприятливу пропорцію між кількістю населення та якістю землі.2) В той час як деякі держави охоплюють майже континенти, територія Німеччини, порівняно, невелика;3) вона оточена кільцем гігантських держав, порівняно з якими значення її мізерне. Вона повинна позбутися половинчатої зовнішньої політики, об’єднати народ і рушити по шляху, який принесе нові землі. Територія має розглядатися не лише як продовольча база, а як фактор захисту Державних кордонів.
Говорив, що німці не повинні підкорятися розподілу кордонів після 1914р, а мають розпочати боротьбу за збільшення територій. Завдання не в здобутті нових колоній, а виключно у завоюванні нових земель, які можна було б заселити німцями, в першу чергу тих, які безпосередньо прилягають до корінних земель Німеччини. Лише тоді переселенці зможуть зберегти тісний зв'язок із корінним населенням. Таке завоювання – право і обов’язок німців, бо „без розширення територій великий народ приречений на загибель”.Німеччина має набути розмірів, які забезпечать належну роль у сучасних умовах і гарантуватимуть всім жителям повноцінне життя. У практичній площині означає припинення німецького прагнення на Південь і Захід Європи і орієнтацію експансії у бік східної території. Німеччина пориває з колоніальною і торгівельною політикою довоєнного часу і свідомо переходить до політики завоювання нових земель у Європі, у першу чергу Росію та ті окраїнні Держави, що їй підпорядковані. Кредо зовнішньої політики Німеччини:„ніколи не миріться з існуванням двох континентальних Держав у Європі”