шпаргалка

Тойнбі, Шпенглер і світові цивілізації.

[ Назад ]

Тойнбі Арнольд (1889-1975) – видатний англійський історик, соціолог і геополітик. Закінчив Оксфордський університет (1911) і Британську Антропологічну школу (1912). Викладав в Лондонському університеті (1919-1924) та Лондонській школі економічних наук (1925-1955). У той же час керував Королівським інститутом міжнародних відносин т. зв. «Чатем-Хауз», завданням якого було складання щорічних оглядів політичних подій у світі. Читав лекції в Америці (Гарвард, Прінстон) і Канаді (Торонто, Канадський інститут міжнародних відносин). Учасник двох паризьких конференцій (1919 і 1945), які підвели підсумки двох світових воєн.

Світову славу йому принесла 20-томна робота «Осягнення історії», якій він присвятив майже тридцять років (1934-1961). На його думку осягнення історії – це переосмислення процесу розвитку людства в контексті цивілізаційного підходу. Однією із головних завдань, поставлених А.Тойнбі, було довести хибність концепції «єдності цивілізацій» і створення теорії безлічі одночасно існуючих цивілізацій. Західне суспільство повинно представляти собою не домінуючу цивілізацію, а одну із багатьох, яка відрізняється тими чи іншими ознаками від інших цивілізацій. Тойнбі відмовився від позиції євроцентризму, визначаючи одночасне існування відразу багатьох розвинутих і відмінних культур в сучасному і минулому.

Він виділив 19 типологічних структур або суспільств, ґенеза яких і складає історію людства: західну, православну, іранську, арабську (зараз вони входять в ісламську), сірійську, індуїстську, далекосхідну, елінську, індуську, китайську, мінойську, шумерську, хетську, вавілонську, андську (імперію інків), юкатанську, мексиканську (імперія ацтеків), майянську (імперія майя), єгипетську цивілізацію. Пізніше Тойнбі збільшив їх кількість до двадцяти однієї, однак об’єднав їх у дванадцять типологій: єгипетську (і споріднену андську), китайську, сірійську, індуську, західну, православна християнська в Росії, православна християнська із центром в Греції та Візантії, іранська, арабська, мексиканська, юкатанська, вавілонська.

Чинники, що сприяють появі нових цивілізацій він виділив взаємодію рас і цивілізацій, а також вплив географічного та історичного середовища.

Руйнівними силами історії, а відповідно і геополітики, у А. Тойнбі виступають «виклики» і «відповіді». У главі «Зіткнення цивілізацій» А. Тойнбі зробив нарис теорії зіткнень: головним змістом історії за останні 450 років був могутній вплив на решту світу мала західна цивілізація, яка знаходилася у зіткнення із рештою існуючих цивілізацій.

Шпенглер Освальд (1870-1936) – німецький філософ, культуролог і геополітик.

1918 р. з’явилася його книга «Занепад Європи», яка віщувала зникнення усієї європейської цивілізації, другого тому «Занепад Європи» (1922)

Для Шпенглера історичний процес детермінований географічними умовами, у яких розвивається за певними циклами та чи інша культура. Природа, на думку автора, і взагалі всі географічні чинники тісно пов’язані з історією і соціальним через людину. Саме в людині відображається природа, вона же є суб’єктом осягнення історії. Після Другої світової війни Відаль де ла Бланш застосовує такий же підхід у своїх геополітичних пошуках, назвав його поссібілізмом.

У другому томі «Занепаду Європи» Шпенглер, пов’язує походження і розвиток людини, примітивних суспільств з ландшафтом, тваринним світом, кліматом, з побільшанням контактів між представниками різних племен і субкультур. Але не тільки примітивна культура була обумовлена і детермінована географічними умовами. Друга ера т.зв. високої культури, протягом якої сформувалась вісім різних цивілізацій, також мала в своїй основі відмінності природного середовища.

Шпенглер відкинув концепцію лінійного розвитку світового культурного прогресу і обґрунтував теорію рівноцінного циклічного розвитку культур. На його думку, кожна культура є «живим організмом» і має свою історію. Він заперечував існування загальнолюдської культури, доводячи, що всесвітня історія складається з історії 8 замкнених у своєму розвитку культур. До таких культур належать: китайська, Інд., Єгипет., аполонівська, віз-ар, зах.євр. і культура майя. На історичну арену виходить рос-сиб культура, яка перебуває у стадії становлення. Кожна культура на думку Шпенглера, має свою долю і живе приблизно 1000-1500років. Потім коли вмирає і сліди від неї залишаються у формі цивілізації. Концепція долі є основоположною у філософії Шпенглера. Перехід до цивілізації. означає відмову від демократії, політичних свобод, лібералізму, прав людини і перехід до жорстокої диктатури. Загрозу земній історії Шпенглер вбачає в надміру раціоналізованій і вкрай запрагматизованій діяльності людей.







КАТЕГОРИИ:

Network | английский | архитектура эвм | астрономия | аудит | биология | вычислительная математика | география | Гражданское право | демография | дискретная математика | законодательство | история | квантовая физика | компиляторы | КСЕ - Концепция современного естествознания | культурология | линейная алгебра | литература | математическая статистика | математический анализ | Международный стандарт финансовой отчетности МСФО | менеджмент | метрология | механика | немецкий | неорганическая химия | ОБЖ | общая физика | операционные системы | оптимизация в сапр | органическая химия | педагогика | политология | правоведение | прочие дисциплины | психология (методы) | радиоэлектроника | религия | русский | сертификация | сопромат | социология | теория вероятностей | управление в технических системах | физкультура | философия | фотография | французский | школьная математика | экология | экономика | экономика (словарь) | язык Assembler | язык Basic, VB | язык Pascal | язык Си, Си++ |