Сучасне євразійство: різновиди та перспективи.
Доктрину євразійства було створено в еміграції професійними істориками, географами, етнографами, культурологами, лінгвістами. Поштовхом до появи стали події в Російській імперії 1917 - 1920 рр. (Лютнева, Жовтнева революції).
"Євразійці" були змушені залишити свою Батьківщину і у віддаленні від неї намагалися переосмислити її минуле, історію для того, щоб передбачити майбутнє і вплинути на нього. Перші "євразійці" за своїм характером були патріотами. Вони належали до табору в еміграції, який дістав назву "оборонці". Та незважаючи на радикальну трансформацію суспільного життя в Росії, не відреклися від своєї Батьківщини, а продовжували пов'язувати з нею свої долі. Саме з цієї причини вони пізніше пішли певною мірою на співпрацю з більшовиками. За таких умов і виникла євразійська концепція. Представники: П. Савицький, М. Трубецький, Г. Вернадський, Г. Флоровський. П. Савицький розрізняє географічні й геополітичні підстави євразійства. Перші є об'єктивним фактом, другі - мають стати результатом певної державної політики. Євразійці мають своїми попередниками російських географів, та могутню традицію російського філософського й історіософського мислення й у цьому відношенні мають ще більше попередників, аніж у своїх суто географічних визначеннях, зокрема, слов'янофілів.
В сучасній Росії ідеї євразійства намагаються застосувати до пострадянських реалій. 2002 року створена партія “Євразія”, на чолі із О. Дугіним. Антизахідна риторика ідей євразійства об’єднує різні політичні сили політичного спектру сучасної Росії - “нову опозицію”, до якої належить Націонал-більшовицька партія Е. Лимонова, ліберально-демократична партія Росії В. Жириновського, комуністична партія на чолі із Г. Зюгановим.
Основна геополітична теза євразійців: Росія – виключна країна, не схожа на Європу і близька Азії. Росія – не Європа і не Азія, а окремий, своєрідний, цілісний і вибраний світ. Окрім геоетнічних і геополітичних аспектів, ідеологія євразійства тісно пов’язана із православною релігією і вірою.
Підтвердженням того, що російська влада звертається в наш час до євразійства, можна знайти в російській зовнішній політиці. Зокрема, це добре спостерігається в Концепції національної безпеки та у Концепції зовнішньої політики Російської Федерації, що були прийняті у 2000 році.