23
ВНП (ВВП) можна розраховувати 3 способами: за витратами (метод кінцевого використання); за доданою вартістю (виробничий метод); за доходами (розподільний метод).
При розрахунку ВНП за витратами підсумовують усі витрати економічних суб'єктів на придбання виробленої в країні продукції. До складу цих витрат відносять:
С — особисті споживчі витрати, або витрати домогоспо-дарств (до них не належать витрати на придбання житла);
І — валові інвестиції, що включають витрати фірм на придбання нового обладнання, машин; будівництво або придбання нових споруд; інвестиції у товарно-матеріальні запаси, житлове будівництво. До валових інвестицій входять чисті інвестиції та амортизація, тобто покриття зносу основних фондів; G — державні витрати на закупку товарів та послуг; Хп — чистий експорт, що визначається як різниця між експортом (X) та імпортом (М).
Таким чином,
Y = C + I + G + Xn, де Y — це валовий національний продукт При розрахунку ВНП виробничим методом підсумовують вартість, яка додається на кожній стадії виробництва. Додана вартість — це різниця між вартістю продукції, виробленою фірмою, та сумою, сплаченою постачальникам за сировину, матеріали, комплектуючі, тобто за проміжну продукцію. Сума усієї доданої вартості дорівнює вартості кінцевих товарів та послуг.
Слід пам'ятати, що у ВНП (ВВП) при обчисленні не вра¬ховують фінансові угоди (державні та приватні трансфер¬ти, купівлю-продаж цінних паперів), купівлю-продаж уживаних речей. При розрахунку ВНП за доходами підсумовують усі види факторних доходів, а також амортизацію та непрямі податки на бізнес.
До факторних доходів включають: компенсацію за працю найманих робітників (заробітна плата, премії, заохочення); доходи власників (доходи некорпоративних підприємств); рентні доходи; прибутки корпорацій (в їх складі виділяють дивіден¬ди, нерозподільний прибуток, податок на прибуток); чистий процент (різниця між процентними платежа¬ми фірм іншим секторам економіки та процентними плате¬жами, отриманими фірмами від інших секторів).