32. Теорія сусп договору Руссо
Питання про те, що собою представляє Суспільний договір, яким
повинен бути його зміст і призначення, одержало найбільш яскраве і
ґрунтовне висвітлення в ряді трактатів Жана-Жака Руссо (1712 -
1778) і особливо в його знаменитій праці "Про Суспільний договір".
Основна задача, що покликана вирішувати Суспільний договір,
складається на думку Руссо, у тім, щоб знайти таку форму
асоціації, що захищає й обгороджує всією общею силою особистість і
майно кожного з членів асоціації, і завдяки якій кожен,
з'єднуючись з усіма, підкоряється, однак, тільки самому собі і
залишається настільки ж вільним, як і колись".
Розглядаючи державу як продукт Суспільного договору,
породження розумної волі народу, а точніше - людською установою чи
навіть винаходом, Руссо виходив з того, що кожна людина передає в
загальне надбання і ставить під вище керівництво загальної волі
свою особистість. У результаті "для нас усіх разом кожен член
перетворюється в нероздільну частину цілого". Це колективне ціле,
на думку Руссо, є не що інше, як юридична особа. Раніш воно
іменувалося "цивільною громадою". Пізніше - "Республікою чи
Політичним організмом". Члени цього політичного організму
m'ghb'~r| його "Державою, коли він пасивний, Суверенітетом, коли
він активний, Державою - при зіставленні його з йому подібними".
Держава розглядається Руссо як "умовна особистість", життя
якої укладається в союзі її членів. Головною її турботою, поряд із
самозбереженням, є турбота про загальне благо, про благо всього
суспільства, народу. Величезну роль при цьому грають видавані
закони, право.