48. открытие второго фронта
З початком докорінного перелому у війні ще більшого значення набула проблема відкриття в Європі другого фронту проти Німеччини. Це була одна з найважливіших і принципових проблем другої світової війни.
18 липня 1941 р. радянський уряд у листі до Черчілля вперше порушив питання про відкриття другого фронту проти гітлерівців у Північній Франції. З вересня Сталій вдруге перепитав Черчілля про можливості Англії, яка вже підготовила 33 дивізії для висадки на континент. Черчілль у листуванні зі Сталіним висловлював захоплення мужністю Червоної Армії і відповідав, що Англія ще не готова. В самій Англії говорили, що «Черчілль готовий воювати до останнього російського солдата».
Ряд подій і заяв 1942 р. були безпосередньо пов'язані з проблемою другого фронту.
І. У квітні Рузвельт писав Черчіллю: «Ваш народ і мій вимагають створення другого фронту. Росіяни сьогодні вбивають більше німців і знищують більше їхнього спорядження, ніж ми з вами, разом узяті». Тепер він частіше звертається до цього питання, наполягаючи на більш рішучих воєнних акціях союзників проти Німеччини. В травні Рузвельт у листі генералу Макартуру повторює свої думки про різну роль СРСР і союзників у війні проти Німеччини. «Російські армії, — писав Рузвельт, — убивають більше солдатів «Осі» й знищують більше спорядження ворога, ніж усі інші 25 Об'єднаних націй, разом узяті».
2. У квітні начальник генерального штабу США генерал Дж. Маршалл і представник Ф. Рузвельта, його особистий друг Г. Гопкінс виїхали в Лондон з конкретним планом вторгнення союзних військ у Францію не пізніше за 1 квітня 1943 р. Цей план передбачав, що в операції братимуть участь 30 американських і 18 англійських дивізій, а також 5000 англійських і спочатку 700 американських літаків. Головний тягар лягав на Англію з подальшим збільшенням внеску Сполучених Штатів.
Черчілль гаряче схвалював американський план, захоплено погоджувався з його основними положеннями, але, посилаючись на те, що Англія не готова для такої операції, запропонував перенести її на 1943 р.
3. 12 червня Рузвельт повідомив наркома Молотова, який перебував у США, що союзники відкриють другий фронт у Європі в 1942 р. Це навіть було відображено в офіційному комюніке. Рузвельт запевнив Молотова й повпреда СРСР Литвинова, що він «тисне на англійців» у цьому питанні й готовий послати американські війська в Англію для наступного десантування на континент.
4. У липні в листі Сталіну й під час перебування в Москві 12—14 серпня Черчілль остаточно відмовився від негайного відкриття другого фронту в Європі. Він запевняв Сталіна, що «широке вторгнення на Європейський континент відбудеться весною 1943 р.» Сталій же, виходячи з того, що «майже всі сили німецьких військ, і при тому кращі сили, відвернені на Східний фронт», під час бесіди 13 серпня підкреслив, що «саме в 1942 р., можливо, і слід створити другий фронт в Європі». Коли Черчілля запитували, для чого ж він виїжджав у Москву, він звичайно відповідав: «Тільки щоб подати їм надію». Іншими словами, щоб за рахунок нових жертв СРСР зберегти сили своєї країни й використати їх на заключному етапі війни.
Загалом у червні 1942 р. 237 дивізіям Німеччини та її союзників (з них 3/4 були на Сході) Англія й США могли протиставити 172 дивізії (99 — Англія й 73 — США), але тільки 23 з них (15 англійських і 8 американських) фактично брали участь у бойових діях.
5. Висадження союзних військ 8 листопада 1942 р. в Північній Африці Сталін вітав, але висловив жаль, що це зроблено не в Європі. Характерно, що німецьке командування особливого значення цьому не надало, з Німеччини й Франції в той час терміново були перекинуті 27 дивізій під Харків, де точилися найзапекліші бої.