шпаргалка

36. мюнхенская политика англии и франции

[ Назад ]





Дивлячись на тогочасну карту Європи, неважко побачити, що наступною жертвою гітлерівської Німеччини мала стати Чехословаччина. Німецькі кордони з трьох боків оточували Чехословаччину. На заході країни, в Судетській про-мислово розвинутій області, жили майже 3,2 мільйона німців, тобто близько 23 % усього населення ЧСР. Судетські німці мали своїх представників у парламенті Чехословаччини і до березня 1938 р.— в її уряді. Вони ще з 1937 р. вимагали надати автономію своїй області.

Гітлер підписав «Зелений план», який передбачав окупацію Судетської області, і почав концентрувати війська на чехословацьких кордонах.



В самій Чехословаччині населення, нездоволене поступками уряду, вимагало рішучих дій проти нацистів. У ніч на 21 травня уряд Чехословаччини оголосив часткову мобилізацію. Це викликало занепокоєння Франції та Англії й роздратування Гіглера. Вибухнула «травнева криза». Гітлер призначив виконання «Зеленого плану» на 1 жовтня 1938 р.



Одна за одною були направлені дипломатичні місії західних держав до Праги і в Берлін. Так, у липні Лондон відвідав ад'ютант Птлера Відеман, який домовлявся з Галіфаксом про візити Герінга й навіть Гітлера. В серпні до Праги виїхав лорд Ренсімен, який у бесідах з Генляйном радив йому вимагати не автономії, а відокремлення Судетської області від Чехословаччини. Бенешу він наполегливо пропонував задовольнити вимоги судетських німців і розірвати договір 1935 р. про взаємодопомогу з Радянським Союзом.



Посол США в Берліні Вільсон теж прибув у Прагу з такою ж місією. Західні великі держави одностайно умовляли Бенеша поступитися Гітлеру.



Радянський Союз у цій ситуації запропонував провести міжнародну конференцію заінтересованих держав, а також нараду військових представників СРСР, Франції та Чехословаччини. Однак уряди Франції, Англії й ЧСР відхилили радянські пропозиції. Тим часом англійський уряд розробив *план 2*, за яким Чемберлен на зустрічі з Гітлером мав дати йому згоду на загарбання Судетської області



1З вересня 1938 р. Прага задовольнила вимоги судетських німців про автономію їхньої області. Але це вже не задовольняло Гілера, який виступив з дуже різкою публічною промовою про чехів, які «катують» німців.



14 вересня Чемберлен запросив Гітлера до Лондона для обговорення чехословацької проблеми* Але Гітлер відмовився й у свою чергу запросив Чемберлена до Німеччини. Генляйн тоді вже вимагав анексії Судетів.



Переговори в Німеччині прошили у вересні 1938 р. в три етапи.



1.15 вересня в резиденції Гітлера в Берхтесгадені відбулася його зустріч із Чемберленом. Гітлер вимагав анексії Судетської області до Німеччини. Чемберлен не заперечував, тільки відповів, що йому треба проконсультуватися а своїм урядом і Францією.



Англія та Франція 21 вересня попередили Бенеша, що допомагати Чехословаччині не будуть, а якщо вона прийме допомогу СРСР, західні держави разом з Німеччиною розв'яжуть «хрестовий похід» проти СРСР і зітруть Чехословаччину з лиця Землі.



2. 22 вересня Чемберлен прилетів до іншої резиденції Гітлера — в Годесберг. На зустрічі з Гітлером Чемберлен повідомив, що домігся згоди на анексію Судетської області також від французького та чехословацького урядів. Але Гітлер вимагав негайно за І О днів віддати Німеччині не тільки Судети, але й райони, де німці були в меншості, а також задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.



Годесберзі Гітлер заявив, що не відмовиться від жодної зі своїх вимог, і запропонував скликати міжнародну конференцію 4-х держав (без СРСР і Чехословаччини).



26 вересня президент Рузвельт направив Гітлеру «послання миру», наступного дня — нове послання з копіями до Праги, Лондона та Парижа, де пропонував продовжити переговори й скликати конференцію заінтересованих країн (без СРСР).



28 вересня Чемберлен у листі Гітлеру підтримав цю пропозицію, в той самий день Гііздер запросив керівників Франції, Англії та Італії до Німеччини на конференцію.



3. 29—ЗО вересня відбулася Мюнхенська конференція Гітлера, Муссоліні, Чемберлена й Даладьє з їхніми міністрами.



Мюнхенська угода про поділ Чехословаччини складалася з головної частини, додатка й трьох декларацій про «міжнародні комісії», які мали остаточно визначити кордони ЧСР. Основний зміст угоди: а) Судетська область відділяється від Чехословаччини й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня; б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці; в) Чехословаччина повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.



Чехословацьку делегацію запросили до зали тільки після закінчення конференції на зустріч із Чемберленом і Даладьє.



Наслідків Мюнхенської конференції:



1. Це була цинічна змова Англії та Франції з фашистськими державами за спиною Чехословаччини про її розчленування. Німеччина одержала 1/5 території Чехословаччини й близько 1/4 її населення, майже половину чеської важкої промисловості. Німецький кордон проходив тепер у долині в 40 км від Праги.



Польща 2 жовтня ввела свої війська в Тешинську Сілезію й загарбала шматок чехословацької території з населенням 230 тис. чоловік. Через місяць Угорщина захопила територію з населенням близько 1 млн чоловік. У Словаччині фашистський ставленик Тісо сформував самостійний уряд, а в березні 1939 р. проголосив самостійність цієї частини Чехословаччини. Одночасно самостійність проголосила Підкарпатська Русь.



2. Мюнхенська змова фактично означала поразку самої політики «невтручання» й «умиротворення» фашистських агресорів. Гітлер визнавав, що піде на будь-які угоди, щоб потім їх порушити заради своїх інтересів.



3. «Мюнхенський мир» за одну ніч перетворив Францію на жалюгідну другосортну країну, позбавивши її союзників й загальної поваги, Англії ж завдав такого нищівного удару, якого вона не знала в останні 200 років.



4.3 вини західних держав зазнала поразки й радянська політика щодо створення системи колективної безпеки в Європі. СРСР залишався єдиною державою, яка осудила Німеччину й послідовно виступала за колективне отримання агресорів.



5. Мюнхенські рішення докорінно змінили стратегічне становище в Європі. Через 5 із половиною місяців Чехословацька держава перестала існувати. Над Польщею з трьох боків нависли німецькі Збройні сили. Західні країни опинилися перед суцільним італо-німецьким плацдармом від Середземномор'я до Скандинавії.



В 1938 р. була втрачена реальна можливість запобігти світовій катастрофі.



Мюнхенська змова західних держав не тільки стала прологом до другої світової війни, вона її наблизила

КАТЕГОРИИ:

Network | английский | архитектура эвм | астрономия | аудит | биология | вычислительная математика | география | Гражданское право | демография | дискретная математика | законодательство | история | квантовая физика | компиляторы | КСЕ - Концепция современного естествознания | культурология | линейная алгебра | литература | математическая статистика | математический анализ | Международный стандарт финансовой отчетности МСФО | менеджмент | метрология | механика | немецкий | неорганическая химия | ОБЖ | общая физика | операционные системы | оптимизация в сапр | органическая химия | педагогика | политология | правоведение | прочие дисциплины | психология (методы) | радиоэлектроника | религия | русский | сертификация | сопромат | социология | теория вероятностей | управление в технических системах | физкультура | философия | фотография | французский | школьная математика | экология | экономика | экономика (словарь) | язык Assembler | язык Basic, VB | язык Pascal | язык Си, Си++ |