29. антикоминтерновский пакт
Антикомінте́рнівський па́кт 1936 — договір, укладений 25 листопада 1936 в Берліні між фашистською Німеччиною і мілітаристською Японією. «А. п.» складався з трьох статей і «протоколу підписання».
Ст. 1 передбачала взаємну інформацію сторін про «активність Комуністичного Інтернаціоналу»і боротьбу з ним.
Ст. 2 запрошувала держави, «внутрішньому спокою яких загрожує діяльність Комуністичного Інтернаціоналу», приєднатися до цієї угоди.
Ст. 3 встановлювала строк дії пакту на 5 років. В «протоколі підписання» сторони зобов'язались вживати «суворих заходів проти тих, хто всередині країни чи поза нею прямо чи посередньо діє на користь Комуністич. Інтернаціоналу», а також створити постійну комісію для співробітництва в цій боротьбі.
«Антикомінтернівський пакт» мав доповнення, яке стало відомим лише після другої світової війни і передбачало спільні воєнні заходи проти Радянського Союзу, взаємну допомогу в агресії проти СРСР, заборону будь-яких заходів, які полегшили б становище СРСР.
«Антикомінтернівський пакт» маскував під прикриттям антикомунізму об'єднання агресорів для боротьби за світове панування.
«Антикомінтернівський пакт» при потуранні США, Англії і Франції допоміг фашистським д-вам підготувати і розв'язати другу світову війну.
До «Антикомінтернівський пакт» 1937 приєдналася Італія, 1939 — Угорщина, 1939—40 —Маньчжоу-Го та Іспанія.
«Антикомінтернівський пакт» перетворився у воєнний союз Німеччини, Італії і Японії.
25 листопада 1941 чинність «Антикомінтернівського пакту» була продовжена на 5 років і до нього приєдналися Болгарія, Фінляндія, Румунія, Данія, Словаччина, Хорватія і «уряд» окупованої японцями частини Китаю. З розгромом фашистської Німеччини та її союзників «Антикомінтернівського пакту» припинив своє існування, але правлячі кола СІЛА, Англії та Франції, відроджуючи реваншистські сили Зх. Німеччини та Японії і створюючи агресивні блоки, як і колись учасники «Антикомінтернівського пакту», намагаються маскувати свою політику прапором боротьби проти «світового комунізму».