Класична соціологія (Е. Дюркгайм, М. Вебер, Г. Зіммель, Ф. Тьоніс)
Е. Дюркгайм
Соціологічна концепція
Суспільство відділене від природи; інші творять суспільство, воно стає вищим.
"колективне уявлення", "колективна свідомість керують. Те що починається з індивіда, його психології не може пояснити соціологія.Колективні уявлення" (новий термін, запроваджений Е. Дюркгаймом) є об'єктивними стосовно індивіда; вони співвідносяться як ціле й частина. Але у цьому зв'язку безумовну перевагу мають власне "колективні уявлення", суспільна свідомість або суспільство загалом.
"Соціальні факти варто розглядати як речі". соціальні факти - це у прямому значенні речі, а лише наголошує, що їх треба вивчати як речі, об'єктивно й неупереджено.
Соціальний реалізм - розуміння суспільства як реальності подібно до живого організму.
соціальні факти, сукупність яких утворює суспільство і які становлять предмет соціології.
Причинний і функціональний аналіз
Причинний - соціальні факти залежать від середовища;
Функціональний - звязки явищ, фактів.
Соціальна солідарність
з'єднати людей може розподіл праці, який неминуче викликає потребу спільних дій. Спеціалізація праці, яка зростає, розподіл виробничих ролей змушують людей обмінюватися своєю діяльністю та її продуктами; а це породжує свідому чи неусвідомлену взаємозалежність. У процесі еволюції людського суспільства відбувається перехід суспільства від механічної до органічної солідарності.
Аномія
(тобто дезінтеграцію суспільства й особи, брак чіткої моральної регуляції поведінки індивідів).
Концепція релігії
Релігія і мораль сприяють обєднанню усталених цінностей, ідеалів виховання.
Концепція самогубств
Тісно пов'язана з попередніми частинами вчення Е. Дюркгайма його концепція самогубств. Автор переконаний, що саме аномія суспільства є головним, могутнім генератором самогубств: кількість самогубств є обернено пропорційним до ступеня інтеграції тих соціальних груп і спільнот, до яких цей індивід належить. Суть самогубства як патологічного соціального явища зумовлена кризовим станом суспільства загалом.
Макс Вебер
Макс Вебер засновник розуміючої соціології і теорії соціальної дії.
Соціальна дія
Ознаки: субєктивна мотивація (не що робить а чому?), має орієнтації на інших "очікування".
Види:
- традиційну (визначається звичкою);
- афективну (визначається емоціями і почуттями);
- ціннісно раціональну (визначається свідомою вірою у певну етичну, естетичну, релігійну тощо цінність поведінки незалежно від її успіху);
- цілераціональну (визначається очікуванням певної поведінки інших людей і використанням цього очікування як засобу для досягнення раціонально регульованих цілей з метою досягнення успіху).
*суспільство з розвитком стає раціональним. Якщо раціональність зменшується, соціальна дія стає незрозумілою.
"ідеального типу" не існє, мусимо до нього прагнути.
*протестанська етика - релігія(основа) економіка(похідні).
Відповідно до трьох головних мотивів підкорення й послуху Вебер розрізняє три чистих типи панування:
1) легальне (існує в сучасних для М. Вебера буржуазних країнах таких, як Англія, Франція, США; базується на пануванні закону);
2) традиційне (існувало переважно у традиційних давніх суспільствах; ґрунтувалося на традиційних діях, порядках і звичаях певної поведінки за відсутності формального права та законів);
3) харизматичне (засноване на харизмі, тобто підкореності певним над-ординарним властивостям героїв, вождів, великих полководців, пророків і провидців, як-от: Будда, Ісус, Магомет, Александр Македонський, Цезар, Наполеон).
Георг Зіммель
Суспільство - результат стосунків між людьми, взаємодій, мікропроцеси "людина-людина"(аристократ, геній, підлегли), динаміка соціальних відносин.
Символічний раціоналізм.
Моделі ринку
1) малі оціальні групи (сімя, домогосподарство)
*індивідуальни світ людини (інтелект)
2) великі спільноти - менш подібні люди
*розвиток інтелекту, розвиток грошового господарства, відчуження; відділення людини від ввироблених нею реей.
Соціальні процеси:
-розподіл пра
-утворення політичних партій
-суперництво
-підкорення
Фердинанд Тьонніс
Соціальні звязки породжують прагнення до спілкування. Не держава утримує єдність суспільства, а спільна воля людей.
2 типи волі : природний (емоції, уподобання, несвідоме); розумовий (раціональний, мета, обмін)
Спільноти - соціальні звичаї, реальність органічного життя, природна воля.
Суспільства - механічне утворення, розумова воля, раціональне.
Гемайншафт: ірраціональні основи існуючих звязків (уподобання, почуття, емоції)
Гезельшафт: раціональні основи (наука)
Гемайншафт (сільська місцевість): природній інстинкт; емоції, нахили, спонукання; побудоване на близькості; тривалі, стабільні; спільна підтримка традицій, прагнення збереження індивіда; мова, сімя, побут, релігія, етнічні спільноти; село; життєвий організм.
Гезельшафт (міська місцевість): розумова воля, раціональна; система наміру, цілі та засоби їх досягнення; звязки на раціональних цілях; доцільні, розрахункові; відносно сталі; обмежені участю індивідів; виробничий процес наука, торгові сплки; місто, публічний світ механічний агрегат.
Соціологічна концепція
Суспільство відділене від природи; інші творять суспільство, воно стає вищим.
"колективне уявлення", "колективна свідомість керують. Те що починається з індивіда, його психології не може пояснити соціологія.Колективні уявлення" (новий термін, запроваджений Е. Дюркгаймом) є об'єктивними стосовно індивіда; вони співвідносяться як ціле й частина. Але у цьому зв'язку безумовну перевагу мають власне "колективні уявлення", суспільна свідомість або суспільство загалом.
"Соціальні факти варто розглядати як речі". соціальні факти - це у прямому значенні речі, а лише наголошує, що їх треба вивчати як речі, об'єктивно й неупереджено.
Соціальний реалізм - розуміння суспільства як реальності подібно до живого організму.
соціальні факти, сукупність яких утворює суспільство і які становлять предмет соціології.
Причинний і функціональний аналіз
Причинний - соціальні факти залежать від середовища;
Функціональний - звязки явищ, фактів.
Соціальна солідарність
з'єднати людей може розподіл праці, який неминуче викликає потребу спільних дій. Спеціалізація праці, яка зростає, розподіл виробничих ролей змушують людей обмінюватися своєю діяльністю та її продуктами; а це породжує свідому чи неусвідомлену взаємозалежність. У процесі еволюції людського суспільства відбувається перехід суспільства від механічної до органічної солідарності.
Аномія
(тобто дезінтеграцію суспільства й особи, брак чіткої моральної регуляції поведінки індивідів).
Концепція релігії
Релігія і мораль сприяють обєднанню усталених цінностей, ідеалів виховання.
Концепція самогубств
Тісно пов'язана з попередніми частинами вчення Е. Дюркгайма його концепція самогубств. Автор переконаний, що саме аномія суспільства є головним, могутнім генератором самогубств: кількість самогубств є обернено пропорційним до ступеня інтеграції тих соціальних груп і спільнот, до яких цей індивід належить. Суть самогубства як патологічного соціального явища зумовлена кризовим станом суспільства загалом.
Макс Вебер
Макс Вебер засновник розуміючої соціології і теорії соціальної дії.
Соціальна дія
Ознаки: субєктивна мотивація (не що робить а чому?), має орієнтації на інших "очікування".
Види:
- традиційну (визначається звичкою);
- афективну (визначається емоціями і почуттями);
- ціннісно раціональну (визначається свідомою вірою у певну етичну, естетичну, релігійну тощо цінність поведінки незалежно від її успіху);
- цілераціональну (визначається очікуванням певної поведінки інших людей і використанням цього очікування як засобу для досягнення раціонально регульованих цілей з метою досягнення успіху).
*суспільство з розвитком стає раціональним. Якщо раціональність зменшується, соціальна дія стає незрозумілою.
"ідеального типу" не існє, мусимо до нього прагнути.
*протестанська етика - релігія(основа) економіка(похідні).
Відповідно до трьох головних мотивів підкорення й послуху Вебер розрізняє три чистих типи панування:
1) легальне (існує в сучасних для М. Вебера буржуазних країнах таких, як Англія, Франція, США; базується на пануванні закону);
2) традиційне (існувало переважно у традиційних давніх суспільствах; ґрунтувалося на традиційних діях, порядках і звичаях певної поведінки за відсутності формального права та законів);
3) харизматичне (засноване на харизмі, тобто підкореності певним над-ординарним властивостям героїв, вождів, великих полководців, пророків і провидців, як-от: Будда, Ісус, Магомет, Александр Македонський, Цезар, Наполеон).
Георг Зіммель
Суспільство - результат стосунків між людьми, взаємодій, мікропроцеси "людина-людина"(аристократ, геній, підлегли), динаміка соціальних відносин.
Символічний раціоналізм.
Моделі ринку
1) малі оціальні групи (сімя, домогосподарство)
*індивідуальни світ людини (інтелект)
2) великі спільноти - менш подібні люди
*розвиток інтелекту, розвиток грошового господарства, відчуження; відділення людини від ввироблених нею реей.
Соціальні процеси:
-розподіл пра
-утворення політичних партій
-суперництво
-підкорення
Фердинанд Тьонніс
Соціальні звязки породжують прагнення до спілкування. Не держава утримує єдність суспільства, а спільна воля людей.
2 типи волі : природний (емоції, уподобання, несвідоме); розумовий (раціональний, мета, обмін)
Спільноти - соціальні звичаї, реальність органічного життя, природна воля.
Суспільства - механічне утворення, розумова воля, раціональне.
Гемайншафт: ірраціональні основи існуючих звязків (уподобання, почуття, емоції)
Гезельшафт: раціональні основи (наука)
Гемайншафт (сільська місцевість): природній інстинкт; емоції, нахили, спонукання; побудоване на близькості; тривалі, стабільні; спільна підтримка традицій, прагнення збереження індивіда; мова, сімя, побут, релігія, етнічні спільноти; село; життєвий організм.
Гезельшафт (міська місцевість): розумова воля, раціональна; система наміру, цілі та засоби їх досягнення; звязки на раціональних цілях; доцільні, розрахункові; відносно сталі; обмежені участю індивідів; виробничий процес наука, торгові сплки; місто, публічний світ механічний агрегат.