Типологія політичних систем.
За характером взаємин із зовнішнім середовищем : закриті і відкриті.
Закриті політичні системи мають обмежені зв'язки із зовнішнім середовищем, вони несприйнятливі до цінностей інших систем і самодостатні, тобто ресурси розвитку знаходяться усередині таких систем.
Відкриті системи активно обмінюються ресурсами із зовнішнім світом, успішно засвоюють передові цінності інших систем, вони рухливі й динамічні. Прикладами закритих систем можуть служити колишні країни соціалізму (СРСР, Угорщина, Болгарія та ін.). Розвинути демократичні держави Заходу являють собою приклад відкритих політичних систем.
За політичними режимами : тоталітарні, авторитарні й демократичні.
Тоталітарна сист.: повне підпорядкування особистості й суспільства владі, регламентація і контроль за всіма сферами життя людей з боку держави.
Авторитарнасист.: необмежена влада однієї особи чи групи осіб при збереженні деяких економічних, громадянських, духовних свобод для громадян.
Демократична сист.: забезпечує пріоритет прав особистості, контроль суспільства над владою.
Умарксизмі основним критерієм класифікації політичних систем виступає суспільно-економічна формація, економічний базис суспільства. Відповідно до цього критерію виокремлюються політичні системи рабовласницького, феодального, капіталістичного і соціалістичного суспільства.
Політичні системи традиційні і модернізовані: залежно від характеру громадянського суспільства, диференційованої політичних ролей, способу обгрунтування влади.
Традиційна політична система характеризується нерозвинутим громадянським суспільством (політично неактивними громадянами), підданська або патріархальна політична культура, влада у формі диктатури (прикладом виступає більшість країн, що розвиваються)
У модернізованих політичних системах є розвинене громадянське суспільство, різноманітність політичних ролей, розумний (законний) спосіб обгрунтування влади. Політичний розвиток представляється як перехід від традиційних до модернізованих суспільств.
Типологія політичних систем Г. Алмонда. Виділив чотири типи політичних систем: англо-американська, європейсько-континентальна, доіндустріальна і частково індустріальна, тоталітарна.
Англо-американська сист: (США, Великобританія) високий ступінь поділу політичних ролей і функцій між учасниками політичного процесу: державою, партіями, групами інтересів тощо. Влада і вплив розподілені між різними ланками політичної системи. Політична система функціонує в рамках однорідної культури, орієнтованої на захист загальновизнаних у суспільстві ліберальних цінностей: волі, безпеки, власності тощо.
Європейсько-континентальна сист: (країни Західної Європи) відрізняється різноманітністю політичної культури, наявністю усередині національних культур протилежних оріентацій, ідеалів, цінностей, властивих якомусь класу, етносу, групі, партії. Тому поділ політичних ролей і функцій відбувається не в масштабах суспільства, а усередині класу, групи і т. ін. Однак наявність різнорідних субкультур не заважає досягати згоди у суспільстві, оскільки є загальна культурна основа – ліберальні цінності.
Доіндустріальні й частково індустріальні сист: мають змішану політичну культуру. Вона складається з місцевих політичних субкультур, воснові яких лежать цінності клану, роду, громади, племені. Тому знайти згоду і компроміс тут, не вдаючись до насильства, практично неможливо. Інтеграція суспільства за допомогою насильства призводить до концентрації влади і впливу в руках вузького кола осіб.
Тоталітарні сист: функціонують на основі пріоритету класових, національних чи релігійних цінностей. Влада сконцентрована в руках монопольно правлячої партії, групи осіб. Вона контролює всі сторони життєдіяльності суспільства та індивіда. Існують й інші класифікації (типології) політичних систем, але вони значно менш відомі.
Закриті політичні системи мають обмежені зв'язки із зовнішнім середовищем, вони несприйнятливі до цінностей інших систем і самодостатні, тобто ресурси розвитку знаходяться усередині таких систем.
Відкриті системи активно обмінюються ресурсами із зовнішнім світом, успішно засвоюють передові цінності інших систем, вони рухливі й динамічні. Прикладами закритих систем можуть служити колишні країни соціалізму (СРСР, Угорщина, Болгарія та ін.). Розвинути демократичні держави Заходу являють собою приклад відкритих політичних систем.
За політичними режимами : тоталітарні, авторитарні й демократичні.
Тоталітарна сист.: повне підпорядкування особистості й суспільства владі, регламентація і контроль за всіма сферами життя людей з боку держави.
Авторитарнасист.: необмежена влада однієї особи чи групи осіб при збереженні деяких економічних, громадянських, духовних свобод для громадян.
Демократична сист.: забезпечує пріоритет прав особистості, контроль суспільства над владою.
Умарксизмі основним критерієм класифікації політичних систем виступає суспільно-економічна формація, економічний базис суспільства. Відповідно до цього критерію виокремлюються політичні системи рабовласницького, феодального, капіталістичного і соціалістичного суспільства.
Політичні системи традиційні і модернізовані: залежно від характеру громадянського суспільства, диференційованої політичних ролей, способу обгрунтування влади.
Традиційна політична система характеризується нерозвинутим громадянським суспільством (політично неактивними громадянами), підданська або патріархальна політична культура, влада у формі диктатури (прикладом виступає більшість країн, що розвиваються)
У модернізованих політичних системах є розвинене громадянське суспільство, різноманітність політичних ролей, розумний (законний) спосіб обгрунтування влади. Політичний розвиток представляється як перехід від традиційних до модернізованих суспільств.
Типологія політичних систем Г. Алмонда. Виділив чотири типи політичних систем: англо-американська, європейсько-континентальна, доіндустріальна і частково індустріальна, тоталітарна.
Англо-американська сист: (США, Великобританія) високий ступінь поділу політичних ролей і функцій між учасниками політичного процесу: державою, партіями, групами інтересів тощо. Влада і вплив розподілені між різними ланками політичної системи. Політична система функціонує в рамках однорідної культури, орієнтованої на захист загальновизнаних у суспільстві ліберальних цінностей: волі, безпеки, власності тощо.
Європейсько-континентальна сист: (країни Західної Європи) відрізняється різноманітністю політичної культури, наявністю усередині національних культур протилежних оріентацій, ідеалів, цінностей, властивих якомусь класу, етносу, групі, партії. Тому поділ політичних ролей і функцій відбувається не в масштабах суспільства, а усередині класу, групи і т. ін. Однак наявність різнорідних субкультур не заважає досягати згоди у суспільстві, оскільки є загальна культурна основа – ліберальні цінності.
Доіндустріальні й частково індустріальні сист: мають змішану політичну культуру. Вона складається з місцевих політичних субкультур, воснові яких лежать цінності клану, роду, громади, племені. Тому знайти згоду і компроміс тут, не вдаючись до насильства, практично неможливо. Інтеграція суспільства за допомогою насильства призводить до концентрації влади і впливу в руках вузького кола осіб.
Тоталітарні сист: функціонують на основі пріоритету класових, національних чи релігійних цінностей. Влада сконцентрована в руках монопольно правлячої партії, групи осіб. Вона контролює всі сторони життєдіяльності суспільства та індивіда. Існують й інші класифікації (типології) політичних систем, але вони значно менш відомі.