Економічні інтереси, їх суть та класифікація. Суперечності економічних
інтересів та форми їх подолання.
Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до
задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої
господарської діяльності.
За суб'єктами: особисті; колективні, групові; суспільні. За нагальністю,
важливістю: головні, першочергові; другорядні. За часовою ознакою: поточні;
перспективні. За об'єктами: майнові; фінансові; інтелектуальні тощо. За
ступенем усвідомлення: дійсні; уявні. За можливостями реалізації: реальні;
утопічні. Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфічних
економічних інтересів. У ринковій економіці: економічні інтереси домашніх
господарств спрямовані на максимізацію загальної корисності з урахуванням
існуючих цін і доходів; економічні інтереси підприємців спрямовані на
максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності
продукції; економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб
суспільства в цілому. За територіальною ознакою: муніципальні; регіональні;
національні; об'єднання держав; загальнолюдські (глобальні).
Муніципальні та регіональні інтереси спрямовані на реалізацію економічного
потенціалу окремої території з метою забезпечення потреб певної
територіальної спільноти. Водночас державні та муніципальні службовці є
носіями особистих потреб, які не завжди збігаються із суспільними. Зазначена
суперечність породжує корупцію — негативне соціальне явище, пов'язане зі
зловживанням державною владою, корисливим використанням службовцями
офіційних повноважень, авторитету та можливостей їх реалізації для отримання
особистих вигод в особистих чи вузькогрупових корпоративних інтересах.
Основні форми корупції: хабарництво, зловживання посадовим становищем,
розкрадання майна, нецільове використання бюджетних коштів тощо.
Основними інструментами подолання корупції є:
— контроль за дотриманням законності та забезпечення прозорості діяльності
органів державної влади;
— чітка специфікація прав власності;
— конкурсне розміщення державних і муніципальних замовлень, надання прав на
оренду нерухомості тощо;
— гласність у питаннях надходження та використання бюджетних коштів;
— впровадження принципу "єдиного вікна", за якого всі необхідні документи
для реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності розглядає уповноважений
орган управління.