Власність: її сутність і форми
Власність — це сук-ть відносин між суб'єктами господарювання з приводу
привласнення засобів виробництва та його результатів.
Власність як юридична категорія відображає законодавче закріплення
економічних відносин між фізичними і юридичними особами з приводу володіння,
користування й розпорядження об'єктами власності через систему юридичних
законів і норм.
Вертикально-історичний підхід:кожному етапу розвитку людського суспільства
відповідає певна форма власності, яка відбиває досягнутий рівень розвитку
продуктивних сил, особливості привласнення засобів і результатів виробництва
та основного суб'єкта, який концентрує права власності. Типи: колективна та
приватна. Форми: первіснообщинна; рабовласницька; феодальна; капіталістична.
Горизонтально-структурний підхід: приватний і суспільний тип.
Приватна власність — виключне право на володіння, користування і
розпорядження об'єктом власності та отримання доходу належить приватній
особі: індивідуально-трудова, сімейна, індивідуальна з використанням
найманої праці, партнерська і корпоративна форми власності.
Суспільна власність означає спільне привласнення засобів виробництва і його
результатів: державна (загальнодержавна і муніципальна) і колективна (вл-ть
трудового колективу, кооперативна вл-ть, вл-ть громадянських та релігійних
об’єднань, корпоративна(акціонерна), партнерська) форми