Западноевропейский сентиментализм: свойства поэтики, ведущие темы, жанры,
репрезентативные авторы и произведения. Сентименталізм (франц. sentiment —
почуття, почуттєвість) — літературнийнапрямдругоїполовини XVIII - початку XIX
ст. Восновісентименталізму — перебільшена роль почуттів (крайнячутливість).
Сентименталізмбувзапереченнямкласицизму, йогопоетикапротилежнакласицистичній.
Сентименталістивідкинулираціоналізм Декарта, на перший план поставили почуття.
Замістьзнаменитоїтези Рене Декарта "Я мислю, отжеісную", прийшла теза Жан Жака
Руссо: "Я відчуваю, отжеісную". Сентименталісти за філософську основу взяли
агностицизм англійськоговченогоДавіда Юма. Вінсумнівався в
безмежнихможливостяхрозуму, зауважував, щорозумовіуявленняможуть бути хибними, а
моральніоцінки людей базуються на емоціях. В утвердженнісентименталізмупровідну
роль відігралафілософіяФренсіса Бекона і Джона Локка. Естетичним кредо
сентименталізмуможнавважативислів Ж.Ж. Руссо: "Розум можепомилятися, почуття —
ніколи".Сентименталістибачилисвоєзавдання в тому, щоброзчулитичитача, вони
описувалинещасливекохання, стражданняблагородноїлюдини, утиски і переслідування.
Страждаючивіджорстокості дворян, сентиментальний герой позитивно впливає на
своїхкривдників. Сентименталізмсприявдемократизаціїлітератури. Головний герой
сентименталістів — людинасереднього стану, здатна на благороднівчинки і
глибокіпереживання. Вона не пристосована до життя, непрактична, не вмієжити "за
законами розуму", живе за законами серця, у світі зла і несправедливості є
наївнимдиваком. Герой сентименталістівпасивний, злі люди роблятьйогонещасним,
він, за словами М. Бахтіна, "навіть не гине, йогоприводять до загибелі"1. Пастор
Прімроз з роману О. Ґолдеміта "Векфільськийсвященик" пишенікому не
потрібнітрактати про одношлюбність духовенства. Вальтер Шенді ("Життя та думки
ТрістрамаШенді, джентльмена" Л. Стерна) захоплюєтьсякрасномовством і
постійновиголошуєпромови, цитуючиантичнихавторів.
Досягненнялітературисентименталізмупов'язані з творчістю С. Річардсона
("Памела", "Клариса"), О. Ґолдеміта ("Векфільськийсвященик"), Л. Стерна ("Життя
та думки ТрістрамаШенді, джентльмена", "Сентиментальна подорож") в Англії;
Й.В.Ф. Ґете ("Страждання юного Вертера"), Ф. Шиллера ("Розбійники") в Німеччині;
Ж.Ж. Руссо ("Юлія, або Нова Елоїза", "Сповідь"), Д. Дідро ("Жак-фаталіст",
"Черниця") у Франції; М. Карамзіна ("БіднаЛіза", "Листиросійськогомандрівника"),
О. Радіщева ("Подорож з Петербурга в Москву") в Росії.