Види усного спілкування за проф. спрямуванням
Спілкування – обмін інф-цією, передача її однією людиною іншій. Усне спілкування
розрах. на слухове сприйняття, воно не тривале, є чітко індивідуальним,
емоційним. Тут часто поєднуються діалекти, просторічні слова, жаргонізм. Види:
1) залежно від способу сприймання інформації: * контактне (безпосереднє);
*дистанційне (телефонне, селекторне, за допомогою комп’ютера); 2) залежно від
кількості учасників: * діалогічне (бесіда з одним співрозмовником); *
монологічне (доповідь, промова, лекція); * полілогічне (дискусія); 3) залежно
від форми і ситуації спілкування: *міжперсональне (нарада, колоквіум тощо); *
публічне (виступ на зборах, конференції тощо).