Риторика. Осн. закони риторики
Риторика – теорія ораторського мистецтва, наука красномовства. Розвиває в
людині: культуру мислення, мовлення, поведінки, спілкування тощо. Мис-во оратора
полягає в його володінні усним словам як засобам впливу на слухача. Вона
ґрунтується на культурі мислення, освіченості, бездоганному знанні мови,
досконалому володінні мовленням, володінням культури спілкування. Була відома у
Стародавньому Єгипті, Індії, Китаї. Батьківщина – Стародавня Греція (Арістотель,
Платон).
Предмет ораторського мистецтва розкривається через низку законів: аудиторії,
стратегії, тактики, мовного (мовленнєвого), ефективної комунікації (динаміки
діяльності оратора) та контрольно-аналітичного (рефлексії). Сутність закону
аудиторії с наступна: не існує безадресних промов. Тобто, кожна промова має
свого певного, конкретного адресата, аудиторію, і чим краще оратор знає свою
аудиторію, чим ретельніше він окреслить її портрет, тим ефективнішою буде його
промова. Закон стратегії своїм змістом має розробку основних напрямків промови
програми діяльності з урахуванням характеристики аудиторії. Під напрямками
діяльності розуміється послідовне, по¬етапне визначення мети діяльності, тобто
цільової установки, що складається, насамперед, з завдання й надзавдання та
тези, головної ідеї промови.