Вживання прикметників в діловому мовленні. Твореня ступенів порівняня
Прикметником називається частина мови, яка:виражає ознаку предмета і відповідає
на питання який? чий?;змінюється за родами, числами і відмінками;у
словосполученні виступає здебільшого залежним словом: державний (який?) прапор,
рідше — головним: далекий (від чого?) від досконалості;у реченні найчастіше
виступає означенням, рідше — присудком: ночі короткі.За мірою названої ознаки
якісні прикметники поділяються на ступені:звичайний:рішучий, далекий;
вищий: рішучіший, дальший;
найвищий: найрішучіший,найдальший.Крім простих, є ще складені форми ступенів
порівняння, які виражаються не одним, а двома словами. Творяться вони додаванням
до звичайного прикметника слів більш або менш, найбільш або найменш:
більш, (менш) точний;
найбільш (найменш) переконливий.Значенням прості і складені форми зі словами
більш і найбільш, збігаються, але прості вживаються в усіх стилях, а складені —
переважно в офіційно-діловому і науковому.