16,Біметалізм
Біметалізм — це грошова система, в якій роль загального еквівалента законодавчо
закріплялася за двома металами — золотом і сріблом; монети з цих металів
карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти підлягали розміну на
обидва ці метали.
Історично першим різновидом біметалізму була система паралельної валюти, за якою
співвідношення між золотими та срібними монетами встановлювалося на ринку
стихійно, тобто при здійсненні платежів золоті та срібні монети приймалися
відповідно до ринкової вартості золота та срібла. Це створювало деякі труднощі,
що були пов'язані з існуванням на ринках двох загальних еквівалентів, а значить
— двох мір вартості, двох систем цін. Ситуація ускладнювалася постійною зміною
співвідношення між золотом та сріблом за вартістю. Щоб спростити ситуацію,
держава встановлювала у законодавчому порядку обов'язкове вартісне
співвідношення між двома металами, що оберталися на рівних засадах за їх
відкритого карбування. Такий різновид біметалізму дістав назву «система
подвійної валюти».
Але встановлене фіксоване вартісне співвідношення часто не збігалося з реальним
ринковим. Це було пов'язано із нерівномірністю зростання продуктивності праці
при видобутку золота та срібла та призводило до того, що вартість одного
грошового металу завищувалася, а іншого — занижувалася. Той метал, який був за
законом недооціненим, витіснявся з обігу металом, вартість якого за законом була
завищена. У цьому проявлялася дія закону Копер-ника—Грешема: «Гірші гроші
витісняють з обігу кращі».
Різновидом біметалізму була так звана система «кульгаючої» валюти, за якою один
з видів монет карбується у закритому порядку. Прикладом є французька грошова
система, коли у 1873 р. було заборонено вільне карбування срібла, але за 5-
франковими срібними монетами залишилася необмежена сила законного платіжного
засобу. Це була спроба врятувати біметалізм.
Однак біметалізм не відповідав потребам розвинутого ринкового господарства, бо
використання як міри вартості двох металів суперечило суті цієї функції грошей.
Загальною мірою вартості може бути лише один метал, до чого фактично на практиці
й дійшли. Із розвитком капіталізму місце повноцінних грошей в обігу все частіше
займали кредитні гроші та безготівкові розрахунки.