Банківський кредит
Банківський кредит — це основна форма кредиту, який надається комерційними
банками у грошовій формі господарським органам у тимчасове користування за
оплату на умовах повернення і цільового використання. За строками користування
банківські кредити поділяють на: короткострокові (до 1 року); середньострокові
(до 3 років); довгострокові (понад 3 роки). Основною формою надання вказаних
позик є пряме банківське кредитування, тобто видача установами банків позик
безпосередньо суб'єктам господарювання в порядку оплати розрахунково-платіжних
документів за придбані товарно-матеріальні цінності, обладнання, конструкції,
отримані послуги та на інші передбачені договором цілі. Банківський кредит
надається при укладенні кредитного договору. Всі питання, що виникають з приводу
кредитування, вирішуються на договірній основі безпосередньо між банком і
позичальником. Згідно з договором кожний із суб'єктів кредитних відносин бере на
себе певні зобов'язання. Кредитний договір укладається банком для кожного
позичальника індивідуально. Можна виділити три основні рівні системи принципів
банківського кредитування: 1) загальноекономічні принципи кредитування
(відповідність ринковим відносинам, раціональності і ефективності,
комплексності, розвиткові); 2) особливі принципи кредитування, поза якими
кредит втрачає свій специфічний економічний зміст (поверненості, забезпеченості,
строковості, платності, цільової спрямованості); 3) часткові, одиничні принципи
кредитування, або правила кредитування, які випливають з кожного особливого
принципу й можуть по-різному проявлятися в конкретних кредитних операціях. За
методами надання виділяють такі види банківських кредитів: у разовому порядку;
відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні (із заздалегідь обумовленою
датою надання, за потребою).