Спец права запоз-я (СПЗ) — резервний та платіжний засіб, що емітується МВФ.
Існує лише у безготівко формі у вигляді записів на банк рах. СПЗ були створені
МВФ в 69 році, для підтримки Бреттон-В-ї системи обмінного курсу. Основна мета
створення: подолання Парадоксу Тріффіна в межах Бретон-Вудскої валютної системи-
протиріччя між міжнародним характером використання і нац природою валют. Країні,
що брала участь у цій системі потрібні були офіційні резерви - урядові або
центральні банківські капіталовкл у формі золота і загальноприйнятих іноземних
валют, які могли б бути використ, щоб донести чисту валюту на міжн. Вал. ринок,
з метою збереж. його обмінн. курсу. Світ. попит на два ключових резервних
активи- золото і долар США- довели неадекват світ. Торг. та фін. розвитку, що
мали місце в той час. Таким чином, світова спільнота вирішила створити резервні
активи під протекцією МВФ. Проте, лише через декілька років Бретон-Вудська
система зруйнувалась і головні валюти перейшли до режиму плаваючого обмінного
курсу. На додачу, ріст на світових ринках капіталу полегшив процес надання позик
кредитоспроможними урядами. Сьогодні SDR має обмежену сферу використання таку,
як резервний актив, також їх головна функція — служити як розрахункова грошова
одиниця МВФ і деяких інших міжнародних організацій. SDR є ані валютою, ані
вимогою на МВФ. Це, швидше, потенційна вимога на взаємокорисних валютах членів
МВФ. Власники SDR можуть одержати ці валюти в обмін на їхні SDR двома шляхами:
через угоду про добровільний обмін між членами; через переназначення членів МВФ
з сильними зовнішньоекономічними позиціями, щоб розповсюдити SDR від членів із
слабкими зовнішньоекономічними позиціями. МВФ не може розподілити SDR для себе.