Екю — Європейська грошова одиниця. Євро. Грошову одиницю екю
запроваджено1979 р. як центральний елемент Європейської монетарної системи задля
підтримки механізму обмінних курсів. В її основу покладено зважений кошик валют.
Від 1 січня 1999 року запроваджено євро за курсом 1 екю = 1 євро. Готівковий
обіг євро — від 1 січня 2002 року. Назву «євро» було узгоджено 15-16 грудня 1995
року на Мадридському саміті. Європейська Валютна Система спиралася на три
елементи: Європейська валютна одиниця — ЕКЮ; Курсово-інтервенційний механізм;
Кредитний механізм. Головним елементом ЄВС була Європейська валютна одиниця
(ЕКЮ). ЕКЮ було лише розрахунковою одиницею, воно не мало матеріальної форми
(банкноти, монети). ЕКЮ було кошиком, який складався з валют держав-членів
Співтовариства. Кількість валюти держав-членів у кошику ЕКЮ залежала в першу
чергу від: частки ВВП держави-члена в сукупному ВВП Співтовариства; частки
експорту та імпорту держави-члена у внутрішній торгівлі Співтовариства; значення
даної валюти як деномінатора інструментів ринків капіталу та грошей (кількість
операцій у даній валюті на обох ринках). Вага валюти в кошику - це відношення
між кількістю даної валюти, що входила до кошика ЕКЮ і вартістю ЕКЮ, вираженій у
цій валюті. Натомість, вартість ЕКЮ виражена в одній з валют кошика дорівнювала
сумі кількості цієї валюти в кошику ЕКЮ і кількості решти складових валют ЕКЮ,
перерахованій на цю валюту за чинним тоді центральним курсом. 1994 року склад
кошика було заморожено і остаточно до нього входило 12 валют, тобто валюти всіх
тодішніх членів ЄС (Австрія, Швеція та Фінляндія стали членами ЄС у 1995 р.).
Функції ЕКЮ: міра вартості у механізмі валютних курсів; основа для визначення
показника відхилення курсів валют від центрального курсу; платіжний засіб для
розрахунків в рамках інтервенцій на валютному ринку; платіжний засіб для
розрахунків між органами та фінансовими інституціями Співтовариства; одиниця, у
якій складався бюджет Співтовариства та проводилися усі розрахунки в рамках
Співтовариства.