напрями і ризики розвитку кооперацій в Україні Позаяк кооперація може
продуктивно й ефективно функціо¬нувати у сфері малого і середнього
підприємництва, то для її роз¬витку треба визнати такі пріоритети: => формування
концепції розвитку кооперативного сектора і цілеспрямованої державної та
регіональної політики для її реалі¬зації; => створення іпституційних передумов
розвитку кооператив¬ного підприємництва, високоефективних мережевих виробничих
структур (кластерів) з різних видів господарської діяльності, державної та
регіональної підтримки їх функціонування; => створення економічного і
фінансового механізму руху праці, капіталів, товарів і ресурсів, який вивільняв
би дію ринкових сил, сприяв би продуктивній і ефективній віддачі праці і
капіталу, кооперованих виробників Те, що впливатиме на зростання обся¬гу
виробництва Т/?/ = Та 7^.Те// => мобілізація грошових вкладень у розвиток
кооперативного підприємництва і мережевих виробничих структур (кластерів).
розвиток кооперативного сектора регіонів та й краї¬ни загалом не позбавлений
певних ризиків: по-перше, відсутність обґрунтованої теорії приватної і не-
приватної власності та різних форм їх прояву і відповідної теорії організації
управління приватною і неприватною власністю в умовах ринкової економіки, що
значно ускладнює ефективне уп¬равління структурами; -> по-друге, психологічна
неготовність підприємств, фермерів та інших виробників кооперувати зусилля на
новій, "некомандній", добровільній основі; по-третє, відсутність на
регіональному і місцевому рівнях фахівців, що володіють методикою виявлення,
формування і роз¬витку мережевих виробничих структур на кооперативних за¬садах;
по-четверте, переважання стереотипу гіперболізації влас¬них інтересів не
виключає привласнення окремими чиновниками ко¬оперативних грошових ресурсів і
капіталів і "тінізації" діяльності; по-п 'яте, розвиток кооперації мережевих
виробничих струк¬тур може розтягнутися у часі, оскільки треба подолати
індиві¬дуалізм та недовіру між підприємцями, а також між підприєм¬цями і владою;
>по-шосте, більшість діючих малих і середніх підприємств, фермерів та інших
виробників ще не готова до об'єднання зусиль і капіталів, обміну інформацією,
інновацією та ноу-хау, важкопідібрати і підготувати лідерів для управління
підприємницьки¬ми кооперативними мережевими виробничими структурами та інші; ->
по-сьоме, наявні труднощі з постачальниками комплекту¬вальних виробів та з
покупцями продукції; по-восьме, відсутність позикового капіталу та брак
влас¬ного капіталу; по-дев'яте, продовоісується великий податковий тиск,
збе¬рігається правова невизначеність, корумпованість чиновників та рекет; по-
десяте, брак приміщень, виробничої площі та відсутність підприємницького ноу-
хау. Однак досвід ринкових країн показує, що потенційні ризики завжди можна
подолати, якщо є розуміння влади, підприємців та кредитних установ і
необхідності розвитку кооперативного під¬приємництва в таких формах, які
забезпечують високий рівень зайнятості, продуктивну і ефективну віддачу праці і
капіталу, пом'якшують соціальну напруженість у регіоні і країні загалом.