Нові підходи до категорії "продуктивна сила" в умовах ринку Категорія
"продуктивні сили" потребує глибшого обґрунту вання та мобілізації чинників
задля підвищення продуктивної віддачі зайнятих. В економічній літературі поки-що
домінує тра¬диційне трактування категорії "продуктивні сили", хоч уже чи-] мало
економістів схильні трохи по-іншому її трактувати. Категорія "продуктивні сили"
введена в науку економічними вченнями, які започатковані теорією трудової
природи вартості суспільного продукту. Зокрема, це теорія трудової вартості Ада-
ма Сміта і Девіда Рікардо. Трудова теорія вартості узаконювала провідну роль
промисловості в суспільному виробництві вартості. Вона була відображенням
процесів становлення і розвитку інду¬стріального суспільства, у якому
визначальну роль відігравала наймана праця і капітал. Ближче до нашого часу
істиною стало, що найбільш окупними є капіталовкладення в освіту і фахов
підготовку працівників — цієї "головної продуктивної сили сус¬пільства". Отже,
відбулася своєрідна конвергенція праці і капі-іалу як головних елементів
продуктивних сил. Появилися і нові аспекти навіть у традиційному розумінні
продуктивних сил.Творчість, новації цілковито змінюють економічну сутність
аргументів виробничої функції. Якщо у створювальній економічній системі
аргументами функції були праця Т, і капі¬тал К— основний і О — оборотний, а сама
функція мала вигляд: Р(0,у) = ЩТ.К), де і' — коефіцієнт оборотності оборотного
капіталу; результатом оборотності був створений продукт, валовий випуск: В =
Б(0,у). Підставивши в рівняння значення валового випуску, отримаємо: В = Е(Т,К).
Трудовий капітал, тобто здатність висококваліфікованої лю¬дини до творчості,
новацій, цілковито змінює виробничу функ¬цію. Це відбувається при зростанні
частки інформації, нових тех¬нологій тощо, які позначимо параметром а: В =
аР(Т,К). Якщо у функції В - Б(Т,К) обсяг виробництва змінювався із зміною
параметрів Ті К, то у функції В = аТ(Т,К) обсяг вироб¬ництва буде зростати за
зростання параметра а, навіть при змен¬шенні параметрів Т і К. Річ у тому, що
праця виконує лише конт¬рольні й регулювальні функції, а основний капітал
унаслідок но¬вих технологій стає високопродуктивний, тобто його продуктив¬на
віддача зростає вищими темпами, ніж його вартість. З погляду характеру
технологій в індустріальній економічній системі домінують механічні типи, в
інноваційній — механотроні, тобто поєднані механічні з електронними
технологіями. Відповідно змінюється і характер аргументів виробничої функції. В
індустрі-