Розмежування економічних районів Економічна регіоналізація має важливе
теоретичне і практич¬не значення. її обґрунтовують і реалізують на практиці в
усіх країнах світу, оскільки це дає можливість поліпшувати управ¬ління
локальними і регіональними економічними системами та соціальними процесами.
Сучасна економічна наука поряд із поняттям "економіч¬на реґіоналізація"
обґрунтовує також поняття "соціально-еконо¬мічна регіоналізація" та "соціальна
регіоналізація". Особливо ця тенденція помітна в ринкових економіках і нині в
перехідних до ринку економіках. Соціально-економічна реґіоналізація передбачає
виділення інтег¬ративних суспільно-територіальних систем, а соціальна
реґіона¬лізація — виділення територіальних соціальних утворень. Ринкові аспекти
територіально-адміністративного району. Тео¬рія ринкової економіки обґрунтовує
необхідність реального суб'єкта ринку, — суб'єкта виробництва і суб'єкта
споживан¬ня, — якими є фізичні особи, підприємства й окремі адміністра¬тивно-
територіальні одиниці: село, місто, район, область, тобто регіон. За
територіальною організацією такі регіони сформовані як адміністративні одиниці і
як економічні системи. Тому в основі аргумента¬ції соціально-економічної
реґіоналізації варто використати прин¬ципи: по-перше, економічної
самодостатності локальних вироб¬ничих і обслуговуючих систем даної частини
території; по-друге, тісноту виробничих, технологічних, комерційних зв'язків
об'єктів виробництва та обслуговування даної частини території; -> по-третє,
межі економічного району визначати рівнем тісно¬ти економічних і соціальних
зв'язків виробничих і обслуговую¬чих підприємств.