Стабілізація і збалансування розвитку регіонів Спираючись на міжнародний
досвід, можна визначити най¬ефективніші варіанти розмежування сфер діяльності
між урядом,^ уряд регулює ринок на основі правових та економічних ме¬тодів; У
уряд з регіоном усуває вади ринкової економіки; > уряд не втручається в
управління приватних чи коопера¬тивних підприємств і не здійснює вертикального
управління га¬лузями економіки* Стабільність і збалансованість регіональної
економіки —стан економіки окремої адміністративно-територіальної одиниці, за
якого показники виробництва, доходів і цін пе¬ребувають у відносній
стабільності, а пропорції праці, ка¬піталу, обміну і споживання в оптимальних
співвідношен¬нях і задовольняють потреби підприємств та населення регіону.
Центральне державне регулювання повинно сприяти досягнен¬ню балансу взаємних
інтересів, тобто створювати передумови, з одного боку, економічного зростання з
допомогою ринкових ме¬ханізмів, а з іншого — раціонального та ефективного
розподілу ресурсів і доходів. Система державного регулювання в умовах переходу
до рин¬ку повинна значно змінюватися, навіть за наявних і обгрунтова¬них
пріоритетів центрального державного управління. Насампе¬ред воно повинно чітко
розділитися на дві основні сфери діяль¬ності:■=> на регіональне, яке
здійснюється на території окремих регіо¬нів;■=> на міжрегіональне — на території
усього економічного про¬стору країни і за її межами.Державне управління і
регулювання економікою як в Україні, так і її регіонах повинно
трансформуватися:^ по-перше, треба пом 'якиїити, а далі звести до мінімуму
вер¬тикальне галузеве управління як у сфері матеріального виробницт¬ва, так і у
сфері послуг;% по-друге, треба посилювати, а далі перевести на перева¬ження
економічних методів управління економікою різного рівня її організації;% по-
третє, треба посилювати роль регіональних органів в управлінні процесами
економіки на їх території.