Теоретичні засади регіонального управління та регулюванняНайважливішою
функцією і засобом реалізації державної регіональної політики є управління,
тобто свідомий вплив на суспільне виробництво з метою підвищення його
ефективності і задоволення матеріальних і духовних потреб населення. Управління
суспільним виробництвом може відбуватися як на рівні галузі, так і на рівні
території, тому виділяють два його види: галузеве і територіальне.Галузеве – це
управління, яке спрямовується на вирішення основного завдання галузі, тобто
задоволення потреб економіки окремими видами продукції, робіт, послуг.
Територіальне – спрямовується на створення необхідних умов для розвитку окремих
територіальних складових національної економіки, максимальне задоволення потреб
населення регіону окремими видами продукції, робіт, послуг з ефективним
використанням власних ресурсів і регіонального економічного потенціалу.
В умовах ринкової економіки регіональне управління є основним, внаслідок процесу
роздержавлення, тобто передачі більшості функцій управління з державного
нарегіональний рівень. Воснові побудови нової системи управління регіоном лежать
наступні методологічні принципи: 1. Економіка держави та економіка регіонів має
розглядатися як частина геоекономічного і геополітичного простору, які задають
їм загальний напрямок і принципи розвитку, але і потребує максимального обліку
національних інтересів та історичних особливостей розвитку;
2. Вибір ефективної моделі управління регіоном залежить від теоретичного і
практичного визнання переваг існуючих моделей і тих організаційно-правових форм,
які існують для комерційної діяльності підприємств регіону і його некомерційних
організацій;
3. Визнання за управлінням як специфічним видом господарської діяльності функцій
оновлення і відтворення в усіх фазах суспільного відтворення.5 Цілі
регіонального управління класифікуються: а) за змістом – економічні, політичні,
екологічні, науково-технічні; б) за часом – довгострокові (10 – 15 років),
середньострокові (3 – 5 років), короткострокові (на рік); в) за рівнем, на якому
вони визначаються і досягаються: загальнодержавні та адміністративно-регіональні
одиниці. Економічні цілі передбачають збалансований пропорційний розвиток
регіонів, нарощування та ефективне використання його ресурсного потенціалу. У
політичних цілях відповідно до визначених Верховною Радою засад внутрішньої і
зовнішньої політики відображаються завдання політичного розвитку суспільства,
особливості їх вирішення в умовах конкретного регіону.