Територіальна структура господарства як основа економічного районування У
структурі еко¬номіки локального рівня організації основними її складовими є
земля, праця, капітал, фінанси. У просторовій економіці праця, капітал і фінанси
у формі підприємств розміщені по території і з'єднані транспортною системою. Це
свідчить про те, що така соціально-економічна система є територіальною, тобто
єдність її зумовлена спільною територією. Територіальна структура економіки — це
сукупність стійких зв 'язків між елементами соціально-економічної про¬сторово
обмеженої системи, які забезпечують її цілісність і зберігають основні
властивості за наявності різних зов¬нішніх і внутрішніх змін. Якісні параметри
елементів територіальної структури еко¬коміки відображають сутність соціальних,
виробничих, при¬родних явищ, які є чинниками і результатами господарської
діяль¬ності. До них відносять: населення: розглядають як джерело формування
праці, ство¬рення засобів виробництва, видів діяльності, продуктів спожи¬вання і
т. д.; розселення: виражає форми організації поселень, які є місцем формування
способу життєдіяльності мешканців; виробництво: види діяльності як форма
створення матері¬альних і духовних цінностей, що забезпечують життєдіяльність
працюючих і непрацюючих; споживання: форми діяльності людей, пов'язані з
розподілом, обміном та споживанням матеріальних і духовних вартостей; природні
умови і ресурси: незалежні від людини природні яви¬ща, що є предметом
використання у господарській діяльності людей; це земля, кліматичні умови, водне
середовище, ґрунти, ліси, корисні копалини тощо; Кількісні параметри елементів
територіальної структури економіки. Вони відображають кількісні особливості
внутрішніх і зовнішніх ознак соціальних, виробничих і природних явищ, які
характеризують їх як чинники і результати конкретних видів гос¬подарської
діяльності.