Мікроекономічні райони України.
Мікроекономічне районування — це науково обґрунтований поділ країни на
мікрорайони з мелісами територіальна
адміністративної приналежності за критеріями об'єктивного виробничого,
соціального, інфраструктурного районутворення.
У сучасній Україні налічується 448 міст, 897 селищ міського типу, 28775
сільських населених пунктів. Мікроекономічне районування має два рівні:
моноадміністративне і поліадміністративне.Моноадміністративний мікроекономічний
район--Центр мікроекономічщго району — мікрополіс з ознаками промислового
Центру.Межі мікроекономічпого району — територіально-адміністративний район
області. Поліадміністративний мікроекономічний--центр— мікрополіс з ознаками
промислово-трапспортного вузла.Межі мікроекономічпого району — два і більше
територіально-адміністративні райони області.Територіальна економічна система
характеризує територіальний поділ праці, який склався історично на основі
наявних тут ресурсів та потреб виробництва продукції. Здебільшого підприємства
розміщені на тих ділянках території, де є необхідні мінерально-сировинні ресурси
для переробки, джерела енергії, води, праці, споживання тощо. Ознаки
моноадміністративного мікроекономічного району (один адміністративний район):
спільність території; однорідність природи, господарства і культури; єдиний
управлінський орган; власний бюджет; спеціалізація і структура
виробництва.Ознаки поліадміністративного мікроекономічного району (два і більше
адміністративних райони): спільність території; галузева районотворча роль;
внутрігалузевий поділ праці; У наявність промислово-транспортного центру і
вузла; соціально-економічне тяжіння території двох і більше районів до
промислово-транспортного центру і т. ін..