Технічний рівень виробництва в регіоні.
Підприємства і керівництво регіону мають бути зацікавлені в підвищенні обсягів
виробництва товарної і регіональної продукції та зниженні матеріальних і
трудових затрат в одиниці виробленої продукції. Це сприятиме зниженню питомої і
загальної собівартості виробництва і збільшенню валового прибутку. Досвід
ринкових країн показує, що таких результатів досягають підвищенням технічного
рівня виробництва.Технічний рівень виробництва — спроможність підприємств та
їхніх галузей виробляти інноваційну продукцію відповідної кількості і
якості.Підвищення технічного рівня виробництва підприємств регіону досягається
впровадженням нових технічних засобів виробництва і технологій. Зростання
технічного рівня виробництва зумовлене: у паливно-енергетичному комплексі:
часткою виробництва електроенергії атомними електростанціями в її загальному
виробництві; у металургійному комплексі: часткою виробництва електросталі й
киснево-конверторної сталі, готового прокату в їх загальному виробництві; у
машинобудівному комплексі: часткою виробництва металорізальних верстатів високої
точності, з програмним управлінням, комп'ютерної техніки та ін.; у хіміко-
лісовому комплексі: вмістом поживних речовин у добривах, виробництвом
термопластів, смол, пластмас, пиломатеріалів, клеєної фанери та ін.; у комплексі
виробництва будівельних матеріалів: збільшенням обсягу виробництва цементу із
клінкеру, одержаного за енергозберігаючими технологіями.; у транспортному
комплексі: Часткою електротяги у вантажо- і пасажирообороті. Зростання
технічного рівня виробництва і запровадження нових технологій тісно пов'язані з
оновленням основного капіталу, тобто із запровадженням у виробництво кращих
знарядь і вилученням фізично, морально застарілих. У країнах із розвинутою
ринковою економікою період оновлення основного капіталу (активної частини)
становить 2 — 4 роки, але не більше 5 — 6 років. В Україні цей показник 15 — 20
років і більше. Ступінь зносу виробничого основного капіталу в Україні впродовж
останніх двох-трьох десятиріч коливався у межах 45 %, зокрема, у промисловості —
48, сільському господарстві — 39, будівництві — понад 50%.