Аспекти аналізу регіональної економіки.
Територіальна структура є важливим об'єктом дослідження регіональної економічної
системи. Це стрижнева категорія геопросторової організації господарства регіону
і країни, яка охоплює основні економіко-територіальні поняття, зокрема наявність
і взаємопов'язаність форм територіальної організації розміщення праці і капіталу
загалом. Розселення, праця і капітал як територіальна економічна система — це
функціональне поєднання елементів чинників виробництва, зосередження і
розміщення яких зумовлене природними умовами або суспільними
потребами.Територіально-комплексний аспект враховує взаємодію галузей сфери ви-
тва,послуг,управління як єдиної ек си-ми,виявлення пропорцій ви-тва й споживання
рівнів ек розвитку населених пунктів і територій,внутр-регіонального і
міжрегіонального обміну. Він дає змогу:розкривати продуктивні можливості
території;висвітлювати рівень поділу праці;виявляти рівень збалансованості та
оптимізації пропорцій. Територіально-галузевий аспект дає змогу обґрунтувати
спеціалізацію виробництва окремих регіонів — переважаючий розвиток виробництва
певних видів продукції або виконання відповідних національно-господарських
функцій з урахуванням найефективнішого використання сприятливих природних і
економічних умов району та раціональної участі в територіальному поділі праці.
Територіально-ефективний аспект--Пов'язаний з такими поняттями:ефект — загальний
результат, отриманий внаслідок використання загальних засобів за певний період
часу;продуктивність — одиничний результат, отриманий як віддача одиниці задіяної
праці чи капіталу за одиницю часу;ефективність —;індекс
продуктивності;економічне зростання.До соціального ефекту належать:збільшення
обсягу, вдосконалення структури індивідуального споживання матеріальних благ і
послуг;поліпшення забезпеченості майном і комунальними послугами;розвиток
структури, повноти задоволення послугами індивідуального та колективного
споживання; ї поліпшення умов безпеки праці;зниження захворюваності, продовження
середньої тривалості життя;збільшення вільного часу працівників;підвищення рівня
культури й освіти населення, кваліфікації
працівників;збереження і впорядкування довкілля та ін.