Нові підходи до категорії "продуктивна сила" в умовах ринку
Категорія "продуктивні сили" потребує глибшого обґрунту вання та мобілізації
чинників задля підвищення продуктивної віддачі зайнятих. В економічній
літературі поки-що домінує тра¬диційне трактування категорії "продуктивні сили",
хоч уже чи-] мало економістів схильні трохи по-іншому її трактувати. Категорія
"продуктивні сили" введена в науку економічними вченнями, які започатковані
теорією трудової природи вартості суспільного продукту. Зокрема, це теорія
трудової вартості Ада-ма Сміта і Девіда Рікардо. Трудова теорія вартості
узаконювала провідну роль промисловості в суспільному виробництві вартості. Вона
була відображенням процесів становлення і розвитку інду¬стріального суспільства,
у якому визначальну роль відігравала наймана праця і капітал. Ближче до нашого
часу істиною стало,
що найбільш окупними є капіталовкладення в освіту і фахов підготовку працівників
— цієї "головної продуктивної сили сус¬пільства". Отже, відбулася своєрідна
конвергенція праці і капі-іалу як головних елементів продуктивних сил. Появилися
і нові аспекти навіть у традиційному розумінні продуктивних сил.Творчість,
новації цілковито змінюють економічну сутність аргументів виробничої функції.
Якщо у створювальній економічній системі аргументами функції були праця Т, і
капі¬тал К— основний і О — оборотний, а сама функція мала вигляд:
Р(0,у) = ЩТ.К), де і' — коефіцієнт оборотності оборотного капіталу; результатом
оборотності був створений продукт, валовий випуск: В = Б(0,у). Підставивши в
рівняння значення валового випуску, отримаємо:
В = Е(Т,К).
Трудовий капітал, тобто здатність висококваліфікованої лю¬дини до творчості,
новацій, цілковито змінює виробничу функ¬цію. Це відбувається при зростанні
частки інформації, нових тех¬нологій тощо, які позначимо параметром а:
В = аР(Т,К).
Якщо у функції В - Б(Т,К) обсяг виробництва змінювався із зміною параметрів Ті
К, то у функції В = аТ(Т,К) обсяг вироб¬ництва буде зростати за зростання
параметра а, навіть при змен¬шенні параметрів Т і К. Річ у тому, що праця
виконує лише конт¬рольні й регулювальні функції, а основний капітал унаслідок
но¬вих технологій стає високопродуктивний, тобто його продуктив¬на віддача
зростає вищими темпами, ніж його вартість.
З погляду характеру технологій в індустріальній економічній системі домінують
механічні типи, в інноваційній — механотроні, тобто поєднані механічні з
електронними технологіями. Відповідно змінюється і характер аргументів
виробничої функції. В індустрі-