напрями і ризики розвитку кооперацій в Україні
Позаяк кооперація може продуктивно й ефективно функціо¬нувати у сфері малого і
середнього підприємництва, то для її роз¬витку треба визнати такі пріоритети:
■=> формування концепції розвитку кооперативного сектора і цілеспрямованої
державної та регіональної політики для її реалі¬зації;
■=> створення іпституційних передумов розвитку кооператив¬ного підприємництва,
високоефективних мережевих виробничих структур (кластерів) з різних видів
господарської діяльності, державної та регіональної підтримки їх функціонування;
■=> створення економічного і фінансового механізму руху праці, капіталів,
товарів і ресурсів, який вивільняв би дію ринкових сил, сприяв би продуктивній і
ефективній віддачі праці і капіталу, кооперованих виробників Те, що впливатиме
на зростання обся¬гу виробництва Т/?/ = Та 7^.Те//
■=> мобілізація грошових вкладень у розвиток кооперативного підприємництва і
мережевих виробничих структур (кластерів).
розвиток кооперативного сектора регіонів та й краї¬ни загалом не позбавлений
певних ризиків:
по-перше, відсутність обґрунтованої теорії приватної і не-приватної власності та
різних форм їх прояву і відповідної теорії організації управління приватною і
неприватною власністю в умовах ринкової економіки, що значно ускладнює ефективне
уп¬равління структурами;
-> по-друге, психологічна неготовність підприємств, фермерів та інших виробників
кооперувати зусилля на новій, "некомандній", добровільній основі;
по-третє, відсутність на регіональному і місцевому рівнях фахівців, що володіють
методикою виявлення, формування і роз¬витку мережевих виробничих структур на
кооперативних за¬садах;
по-четверте, переважання стереотипу гіперболізації влас¬них інтересів не
виключає привласнення окремими чиновниками ко¬оперативних грошових ресурсів і
капіталів і "тінізації" діяльності;
по-п 'яте, розвиток кооперації мережевих виробничих струк¬тур може розтягнутися
у часі, оскільки треба подолати індиві¬дуалізм та недовіру між підприємцями, а
також між підприєм¬цями і владою;
т>по-шосте, більшість діючих малих і середніх підприємств, фермерів та інших
виробників ще не готова до об'єднання зусиль і капіталів, обміну інформацією,
інновацією та ноу-хау, важкопідібрати і підготувати лідерів для управління
підприємницьки¬ми кооперативними мережевими виробничими структурами та інші;
-> по-сьоме, наявні труднощі з постачальниками комплекту¬вальних виробів та з
покупцями продукції;
по-восьме, відсутність позикового капіталу та брак влас¬ного капіталу;
по-дев'яте, продовоісується великий податковий тиск, збе¬рігається правова
невизначеність, корумпованість чиновників та рекет;
по-десяте, брак приміщень, виробничої площі та відсутність підприємницького ноу-
хау.
Однак досвід ринкових країн показує, що потенційні ризики завжди можна подолати,
якщо є розуміння влади, підприємців та кредитних установ і необхідності розвитку
кооперативного під¬приємництва в таких формах, які забезпечують високий рівень
зайнятості, продуктивну і ефективну віддачу праці і капіталу, пом'якшують
соціальну напруженість у регіоні і країні загалом.