Територіальна структура господарства як основа економічного районування
У структурі еко¬номіки локального рівня організації основними її складовими є
земля, праця, капітал, фінанси. У просторовій економіці праця, капітал і фінанси
у формі підприємств розміщені по території і з'єднані транспортною системою. Це
свідчить про те, що така соціально-економічна система є територіальною, тобто
єдність її зумовлена спільною територією.
Територіальна структура економіки — це сукупність стійких зв 'язків між
елементами соціально-економічної про¬сторово обмеженої системи, які забезпечують
її цілісність і зберігають основні властивості за наявності різних зов¬нішніх і
внутрішніх змін.
Якісні параметри елементів територіальної структури еко¬коміки відображають
сутність соціальних, виробничих, при¬родних явищ, які є чинниками і результатами
господарської діяль¬ності. До них відносять:
> населення: розглядають як джерело формування праці, ство¬рення засобів
виробництва, видів діяльності, продуктів спожи¬вання і т. д.;
> розселення: виражає форми організації поселень, які є місцем формування
способу життєдіяльності мешканців;
> виробництво: види діяльності як форма створення матері¬альних і духовних
цінностей, що забезпечують життєдіяльність працюючих і непрацюючих;
> споживання: форми діяльності людей, пов'язані з розподілом, обміном та
споживанням матеріальних і духовних вартостей;
> природні умови і ресурси: незалежні від людини природні яви¬ща, що є
предметом використання у господарській діяльності людей; це земля, кліматичні
умови, водне середовище, ґрунти, ліси, корисні копалини тощо;
Кількісні параметри елементів територіальної структури економіки. Вони
відображають кількісні особливості внутрішніх і зовнішніх ознак соціальних,
виробничих і природних явищ, які характеризують їх як чинники і результати
конкретних видів гос¬подарської діяльності.